Виховна робота : На допомогу класному керівникові

На допомогу класному керівнику

Методика: Національно-патріотичне виховання як пріоритетнийнапрямок сучасної школи

Марганецький ліцей №7

Національно-патріотичне виховання як пріоритетний напрямок сучасної школи

Тематичний напрямок:

Реалізація учнівських освітніх проектів з національно-патріотичного виховання

м. Марганець,

2022

Зміст

Вступ

Розділ І. Національно-патріотичне виховання як пріоритетний напрямок сучасної школи.

Розділ ІІ. Сценарій виховного заходу-тренінгу з патріотичного виховання «Збудуймо країну разом!».

Висновок

Література

Вступ

Патріотичне виховання підростаючого покоління завжди було однією з найважливіших завдань сучасної школи, адже дитинство і юність - сама благодатна пора для прищеплення священного почуття любові до Батьківщини. Під патріотичним вихованням розуміється поступове і неухильне формування в учнів любові до своєї Батьківщини. Патріотизм - одна з найважливіших рис всебічно розвиненої особистості. У школярів повинно вироблятися почуття гордості за свою Батьківщину і свій народ, повагу до його великих звершень і гідних сторінок минулого. Багато що потрібно від школи: її роль у цьому плані неможливо переоцінити.
На жаль, в даний час шкільне патріотичне виховання практично зійшло, як то кажуть, «на ні». Крім того, виховання патріотизму ускладнено відсутністю методичної літератури, у яких педагоги могли б знайти рекомендації і поради з цієї проблеми. Якщо вчитель у повсякденній роботі почне регулярно звертатися до матеріалів методичної літератури, то її використання допоможе виростити покоління людей переконаних, благородних, готових до подвигу, тих, яких прийнято називати коротким і ємним словом «патріот». У міру дорослішання у школярів, як відзначають вчені-дослідники, починає формуватися так зване «джерельце героїзму» (А. Я. Бруштейн), що вимагає реалізації, але, як не прикро це констатувати, воно найчастіше залишається незатребуваним.

Тому патріотичне виховання молоді, розробка форм та методів його організації, повинна перейти від загальних декларацій в площину практичних дій на кожному робочому місці, і в першу чергу у школі.

У сучасній педагогічній науці патріотичне виховання визначається як історично зумовлена сукупність ідеалів, поглядів, переконань, традицій, звичаїв та інших форм соціальної поведінки, спрямованих на організацію життєдіяльності підростаючих поколінь, у процесі якої засвоюється духовна і матеріальна культура нації, формується національна свідомість і досягається духовна єдність поколінь[1]. На думку І.Д.Беха, патріотичне виховання також передбачає «широкі знання конституційних і правових норм, державної політики, сформованість патріотичних думок та дієвих заходів з відстоювання національних форм життєдіяльності і поведінки в усіх сферах суспільного життя» [3]. Мета патріотичного виховання, як стверджують автори загальнодержавної програми основні орієнтири виховання [4], є формування національної свідомості, самосвідомості та патріотизму у вихованців різного віку.

Патріотичне виховання ґрунтується на засадах родинного виховання, на ідеях і засобах народної педагогіки, наукової педагогічної думки, що уособлюють вищі зразки виховної мудрості українського народу - любов до рідної землі, до свого народу, його традицій, звичаїв, готовність до мирної та ратної праці в ім'я України, почуття гордості за Батьківщину, вірність Україні, власну відповідальність за її долю.

Розділ І. Національно-патріотичне виховання як пріоритетний напрямок сучасної школи.

Сучасна молодь – це діти незалежної держави і дуже важливо, щоб з дитинства в людини було духовне життя в світі моральних цінностей, її історії нашого народу. Суть духовного життя маленького громадянина повинна бути у прагненні стати гарною, порядною, потрібною для інших людиною. Вірність Україні є невід’ємною ознакою національно свідомого громадянина. Сформувати в учнів почуття патріотизму, як найважливішої духовно-моральної й громадянської цінності – одне з головних завдань загальноосвітньої школи.

Ще більшої актуальності набуває виховання у школярів почуття патріотизму, активної громадянської позиції, ураховуючи нові суспільно- політичні події в Україні після Революції гідності та обставини, що пов’язані з російською агресією. Педагоги нашої школи поставили перед собою та учнівським колективом ряд завдань та працюють над їх вирішенням:

Перше, виховання поваги до національних символів, Конституції держави, законодавства, державних символів - Герба, Прапора, Гімну.

Друге, виховання в учнівської молоді національної самосвідомості, осмислення моральних та культурних цінностей, історії, системи вчинків, які мотивуються любов'ю, вірою, волею, усвідомленням відповідальності.

Третє, вивчення та пропагування історії України, українського козацтва, звичаїв та пропагування історичної та культурного надбання попередніх поколінь українців; значущість та покращення військово-патріотичного виховання молоді, формування готовності до захисту Вітчизни.

Четверте, виховання поваги та любові до державної мови. Знання рідної мови сприяє формуванню учня-громадянина, патріота України.

П’яте, формування моральних якостей особистості, культуру поведінки, виховувати бережливе ставлення до природи, розвивати мотивацію до праці.

Для реалізації цих глобальних завдань є лише системна робота, яка передбачає забезпечення гармонійного співвідношення різних напрямів, засобів, методів виховання дітей у процесі навчання і позакласної діяльності. У навчально-виховний процес мають впроваджуватися форми і методи виховної роботи, що лежать в основі козацької педагогіки [2]. Вчителі школи усвідомлюють, що наш навчальний заклад є для дитини центром становлення громадянина-патріота своєї держави, що може розбудовувати країну як суверенну, незалежну, демократичну, правову, соціальну державу та забезпечувати її національну безпеку, сприяти встановленню громадянського миру й злагоди в суспільстві. В школі проводяться заходи, що знайомлять з героями Революції Гідності: функціонує інформаційний куточок присвячений подіям на Майдані та героям Небесної сотні, проводяться зустрічі з учасниками Революції Гідності, екскурсії на алею героїв Небесної сотні у м. Дніпрі та в музей АТО. Педагоги школи, учнівське самоврядування збирають та поширюють інформацію про героїчні вчинки українських військовослужбовців, земляків-добровольців, що перебувають в зоні АТО. В школі проводяться виховні години, зустрічі з воїнами АТО, інформаційні хвилинки з даної тематики на загальношкільних щопонеділкових лінійках. Експозиції шкільного інформаційного куточка про учасників АТО постійно поновлюються.

Патріотичне виховання пронизує весь навчально-виховний процес, органічно поєднує національне, громадянське, моральне, родинно-сімейне, естетичне, правове, екологічне, фізичне, трудове виховання базується на національній історії, знанні та відстоюванні своїх прав, виконанні конституційних і громадянських обов’язків, відповідальності за власне майбутнє, добробут та долю країни.

Патріотичне виховання охоплює всіх учасників навчально-виховного процесу, сприяє формуванню у дітей та утвердженню у педагогів і батьків національних та загальнолюдських цінностей, особистісних якостей, що притаманних громадянину України. Проявом патріотичного духу, свідченням формування Української політичної нації стало масове використання української національної та державної символіки, українського традиційного одягу, жовто-блакитних кольорів. При цьому важливо не підмінити зовнішніми ознаками патріотизму його глибокої ідейної сутності – готовності своєю працею, науковими, творчими й спортивними досягненнями, службою із захисту країни сприяти розвитку української демократичної держави.

Відповідно, всі заходи що проводяться в школі наповнені громадянсько- патріотичним змістом, стверджують ідею спільності інтересів та взаємоповаги усіх учнів школи, підтримують прагнення кожної особистості до духовного, інтелектуального, творчого та фізичного розвитку задля розквіту держави в цілому. Досвід національно-патріотичного виховання сформувався в результаті планомірної, системної та систематичної роботи педагогів школи, так у 2016-2017 н.р. було проведено ряд заходів: до Дня державного прапора України, Дня незалежності України, Дня партизанської слави, проведено декаду патріотичного виховання до Міжнародного дня миру (вересень), Дня захисника України(жовтень), Дня вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933рр., вшанування героїв Крут (листопад), Конкурс української мови ім. П.Яцика, роковини подій на Майдані - Революції гідності (листопад), роковини до дня Соборності України, (січень), роковини пам’яті за героями «Небесної сотні»(лютий), героям Чорнобиля (квітень), до Дня пам’яті та примирення, до Дня перемоги в другій світовій війні, до Дня української вишиванки(травень).

У наш час, коли діти все більше часу проводять у віртуальному світі, а не реальному, важко виховувати підростаюче покоління. Протягом навчального року у школі реалізовано заходи чотирьох декад національно-патріотичного виховання, що пройшли під гаслом «Виховуємо громадян – патріотів України». З метою посилення ролі шкільної бібліотеки у патріотичному вихованні підростаючого покоління та сприяння її духовному розвитку було сплановано та проведено змістовні виховні заходи. Так у рамках місячника у 4, 5, 8 класах була проведена бесіда на тему «Хто такий патріот?», «Моя країна - Україна», «Моя батьківщина – рідна Україна» з використанням інформаційних технологій. У 10 класі було проведено виховну годину на тему: «Україна – єдина країна», тематикою якої є виховання свідомого громадянина України, патріота своєї Батьківщини, здатного виявити національну гідність, який знає свої права і обов’язки, цивілізовано відстоює їх, сприяє громадянському миру і злагоді в суспільстві. У шкільній бібліотеці працювала книжкова викладка «Моя Батьківщина - Україна, «Вони воювали за Батьківщину – Україну», а також діяли інформаційні куточки , в яких розміщено фотоматеріали подій «Революції гідності» та подій в зоні АТО.

В. Сухомлинський писав: «Виховання патріотичної свідомості, почуттів і переконань нерозривно пов’язане з розумовим, моральним, трудовим, ідейно- світоглядним, естетичним, емоційним становленням особистості. Патріотичне виховання – це сфера духовного життя, яке проникає в усе, що пізнає, узнає, робить, до чого прагне, що любить і ненавидить людину, яка формується. Патріотизм як діяльна спрямованість свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла є дуже складно пов’язаний з освіченістю, етичною, естетичною, емоційною культурою, світоглядною стійкістю, творчою працею» Патріотизм – це відчуття гордості своєю вітчизною, його історією, звершеннями. Це прагнення зробити свою країну красивішою, багатшою, міцнішою, щасливішою [1.4]. Слід відзначити, що національно-патріотичне виховання здійснюється не лише в навчальній та позакласній роботі, а й позашкільній діяльності, в родинах. У школі склалася система роботи з батьками. Працює постійно діючий батьківський всеобуч, завданням, якого є допомога батькам у виконанні ними функцій вихователів. Класні керівники, вчителі історії, української мови та літератури та інших предметів організовуючи процес патріотичного виховання учнів, допомагають їм усвідомити себе як частину народу України,частину нації, спонукають до готовності стати на захист Батьківщини. Вони допомагають розкритися особистісному «Я» в учнівському колективі, сприяють формуванню і згуртуванню класного колективу, використовуючи методи товариської виховної турботи.

Використовуючи особистісно-гуманний підхід до виховання, захоплюють цікавими творчими справами, згуртовують однодумців, розвивають почуття взаємодопомоги, створюють сприятливі умови для міжособистісних взаємовідносин, подолання скутості, сором’язливості, невпевненості окремих учнів,формують почуття честі власного «Я» та класного колективу.

Своєю практичною діяльністю педагогічний колектив, класні керівники виховують повагу до національної та світової культури, загальнолюдських цінності,гідності особистості; сприяють пізнанню кожним вихованцем своєї Батьківщини; учать любові до істини, не боятися новизни і несподіваних рішень, поважати людей; розвивають культуру міжнаціонального спілкування, прищеплюють почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби праці на благо суспільства - забезпечують необхідні умови для формування учня патріота.

Розділ ІІ.

Виховний захід-тренінг з патріотичного виховання

«Збудуймо країну разом!»

Мета:

навчальна: розширити та поглибити знання школярів про державні символи України: гімн, герб, прапор; про звичаї, традиції, обряди нашого народу, поповнити знання семикласників історичними фактами про героїчну минувшину нашої країни, сформувати увлення про значення незалежності і волі держави для народу України;

розвиваюча: розвивати прагнення до збереження та примноження духовного багатства нашого народу, почуття громадянської гідності, національної свідомості та самосвідомості, поняття про належність до рідної землі, народу, мови, історії, визнання духовної єдності поколінь та спільності культурної спадщини; сприяти усвідомленню школярами спільних цінностей української нації: державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності країни;

виховна: виховувати почуття духовно осмисленого патріотизму, відданості своїй Батьківщині; розвивати бажання брати посильну участь у розбудові держави, наполегливо вчитися, щоб принести більше користі рідній Україні.

Очікувані результати:

-школярі знатимуть тексти патріотичних легенд та казок про Україну, прислів᾽я про мову,текст молитви за Україну «Боже великий, єди-ний …», зміст казки про нашу державу «Україна», державні та народні символи України, зміст статті 10 Конституції України, значення понять «громадянин» та «патріот»;

-школярі умітимуть виразно читати напам'ять вірші, співпрацювати в малих групах, складати пам'ятку, плести уявні віночки, виявляючи творчі здібності у продовженні речень; ілюструвати рядки українських пісень, урочисто виконувати гімн України, брати участь в інтерактивних формах роботи.

Обладнання: комп’ютер, проектор, мультимедійна дошка, шаблон «будинку» та шаблони кам᾽яних брил, вікон, димар із шовковою стрічкою у формі диму, паперові цеглинки, макети черепиці, вінок-патріот, фотографії дітей, чарівна рукавичка, текст казки Василя Сухомлинського «Не хочемо на чужину!», зміст легенд «Україна» та «Солов᾽їна пісня», контур карти України, картки з куплетами пісень, квіти.

Тип виховного заходу: виховна година-тренінг

Форми та методи роботи:

- робота в малих групах

- виразне читання напам᾽ять

- робота з прислів᾽ями

- гра «Пісня в малюнку», гра «Допитливий»

- конкурс народознавців

- складання пам᾽ятки

- вихід на моральний вибір

- практична робота

- рефлексія

Перебіг заходу

I. Вступне слово вчителя. Аргументація актуальності теми

Організаційний момент. Емоційне налаштування школярів на заняття

Учитель. - Діти, сядьте, будь ласка, зручно, прислухайтесь до звуків, що лунають у нашому класі, до стану вашої душі та уявіть, що кожен із нас має у своєму внутрішньому світі струмок чистоти. Цей струмок дає нам духовну силу, вміння приймати правильні рішення. Адже кожна хвилина нашого життя – це вибір. Вибір поведінки, вибір вчинку, вибір життєвого шляху.

ІІ. Постановка проблемного питання. Вирішимо проблему разом.

- Пригадаймо разом слова Василя Симоненка:

Все на світі можна вибирати, сину,

Вибрати не можна тільки Батьківщину!(діти пояснюють зміст епіграфа)

Вихід на моральний вибір

-Який моральний вибір зробили герої казки Василя Сухомлинського Сухомлинського «Не хочемо на чужину!»

Казка Василя Сухомлинського Сухомлинського «Не хочемо на чужину!»

У хазяїна – хлібороба завжди оброблена велика родюча нива, бо щороку сіяв він на ній пшеницю. Коли дозріє пшениця, скосить її хлібороб, прилітає на стерню журавель колоски збирати. Назбирає вдосталь, скаже «дякую» за смачне пшеничне колосся і летить до своєї домівки.

Але настав важкий рік. Ціле літо не було дощу. Ледве вкинувши колосся, пшениця засохла.

Прилетів знову журавель до ниви, а хлібороб сидить над застиглими стеблами.

- Що ж ти тепер будеш робити, хліборобе?- запитує журавель.

- Буду орати ниву і сіяти пшеницю, відповів хлібороб.

Журавель не вірить, а людина справді ниву оре, пшеницю сіє.

Минула зима. Настала весна. Зазеленіла нива. І знову трапилося у хлібороба велике горе. Знову за ціле літо не упала на землю жодна краплина дощу. Ледь викинувши колосся, засохла пшениця.

Прилітає журавель до ниви, а хлібороб сидить над сухими стеблами.

- Що ж ти тепер будеш робити, хліборобе?- запитує журавель як і

минулого року.

- Буду орати ниву і пшеницю сіяти,- відповів хлібороб.

- Навіщо ж ти задарма силу витрачаєш і зерно губиш?- говорить журавель.

- Спечіть із пшениці хліб і з᾽їжте, бо помрете з голоду. А потім їдьмо зі мною за море: там і земля родюча, і посухи немає.

- Не поїдемо ми нікуди,- сказав хлібороб.

- Не поїдемо ми нікуди,- сказали діти.

- Не поїдемо ми нікуди,- сказала дружина.

- Чому не поїдете? Адже у вас уже два роки посуха.

- Адже за морем – чужина,- сказав хлібороб.

- Адже за морем – чужина,- сказала дружина.

- Не хочемо на чужину!- сказали діти плачучи.

IІI. Повідомлення теми, мети заходу

Формулювання очікуваних результатів

Визначення кінцевого продукту практичної роботи

- Сьогодні наше заняття буде присвячене нашій Батьківщині і одночасно кожному з нас окремо.

- Якби зібрати усі гарні слова, які мовилися про любов до України, можна було б цілий палац із них звести, хоча зі слів, не запліднених дією, нічого не збудуєш.

Результатом же нашої роботи стане будинок, який ми зведемо разом. Тож збудуймо будинок – фортецю, який стане втіленням наших уявлень про добробут, затишок, у якому ми житимемо й працюватимемо, відпочиватимемо й спілкуватимемося. Говорять, що рідні стіни лікують. Але вони не тільки лікують, а ще додають людині впевненості, сповнюють відчуттям стабільності. Цим будинком для кожного українця стане нова Україна, рідна Батьківщина, яку, діти, будувати нам разом!

IV. Логічний ланцюжок розвитку проблеми

1. «Грунт»

Довідка архітектора. Перед закладенням фундаменту для майбутнього будинку необхідно правильно обрати місце. Грунт має бути надійним, здатним витримати фундамент та майбутню споруду. Таким ґрунтом для нас є історія нашої країни.

Історичні події – це літопис народу,

Це є правда життя із минулих віків

Від набігів татар і князівських походів,

До буремних подій із останніх років

Легенда про Україну

Колись давно Бог створив народи і кожному наділив землю. Наші ж предки через скромність прийшли до Бога пізніше – їм землі не дісталося. Бог у цей час молився, і вони не сміли йому щось сказати. Стали чекати. По хвилі Бог обернувся, зазначивши, що вони чемні, хороші. Дізнавшись, чого вони прийшли, запропонував їм гарну землю. «Ні, - відповіли наші пращури, - там уже живуть німці, французи, іспанці, італійці». «Ну, тоді я вам дам ту землю, що залишив для раю, там усе є: річки, озера, ліси, поля, корисні копалини. Але пам'ятайте, якщо будете її берегти, то вона буде вашою, а ні – то ворога». Пішли предки на ту землю, оселилися і живуть до сьогоднішнього дня. А країну ту назвали…Україною.

Коротка історична довідка (випереджувальне завдання)

Мабуть, важко знайти у світі будь-який інший народ, який, подібно до українського, мав би таку нелегку і драматичну історію. Майже протягом усього свого існування йому доводилося вести боротьбу проти чужеземного поневолення. Протягом багатьох років Україна вимушена була боронити свої землі від нападів половецького війська, набігів турецько – татарських орд. А починаючи з XVIII ст., Україна змушена була перебувати під владою чужих імперій (Російської й Австро-Угорської), які нав’язували українському народу свій побут, мову, традиції.

Учитель. Ще раз повернемося до історії нашої держави, до того «грунту», на якому будуватимемо наш спільний дім – рідну Україну. Адже треба знати історію рідної землі, бо без минулого немає майбутнього. Історія країни – це той «грунт» на якому ми закладемо фундамент майбутнього.

2.«Фундамент»

Довідка архітектора. Будівництво розпочинається із закладення фундаменту. Від фундаменту залежить міцність будови. Для фундаменту використовують бетон, каміння, кам᾽яні блоки. І ми також для нашого будинку закладемо фундамент, основу, на якій триматиметься наша Вітчизна.

Це наша рідна українська мова. Адже мова об'єднує нас у велику спільноту –Націю, Народ. Завдяки їй можна глибше пізнати традиції, звичаї, психологію, національний дух українців, подолати національний нігілізм, відчуття меншовартості. Мова – справа нашого національного престижу. Українська мова є державною мовою суверенної України. Про це записано в її найголовнішому документі – Конституції України: «Державною мовою України є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України». Людина, яка не знає рідної мови, історії, культури, традицій, стає перекотиполем без роду і племені. А «хто горнеться до чужого, того Бог карає, свої того цураються, в хату не пускають».

РІДНА МОВА
Спитай себе, дитино, хто ти є,
І в серці обізветься рідна мова;
І в голосі яснім ім’я твоє
Просяє, наче зірка світанкова.

З родинного гнізда, немов пташа,
Ти полетиш, де світу далечизна,
Та в рідній мові буде вся душа
І вся твоя дорога, вся Вітчизна.

У просторах, яким немає меж,
Не згубишся, як на вітрах полова.
Моря перелетиш і не впадеш,
Допоки буде в серці рідна мова.
Д. Павличко

Творча робота в малих групах

У групах школярам необхідно записати на картках за формою каменів чи кам᾽яних брил прислів᾽я про мову та викласти їх на спільний шаблон «будинку», у такий спосіб створивши «фундамент».

3.«Стіни»

Учитель. Молодці, ви добре впоралися з цим завданням, тепер нам треба побудувати каркас нашого будинку: стіни, дах. Яку функцію виконують стіни?

Довідка архітектора. Мають бути міцними, надійними, бо захищають від вітрів, буревіїв, негод та різних руйнувань. Допомагають мешканцям триматися разом, укупі.

Ознайомлення учнів із легендою про державні символи України

Україна

Давним-давно жила одна дівчинка. Очі у неї були немов блакить неба, волосся наче колосся пшениці. У косу вона вплітала жовту або блакитну стрічку, на голові носила віночок з духмяного чебрецю, запашної рути-м'яти і кетягів калини, а вмивалася росою любистку. Дівчина любила слухати спів соловейка й залюбки йому підспівувала. Звали красуню Україною.

Все було добре, доки не з'явився злий і страшний змій. Він ненавидів добрих співучих людей і хотів, щоб йому всі підкорювалися. А наша красуня дуже любила волю, їй подобалося бігати полем і радіти сонцю. Змій підстеріг дівчинку, схопив її і кинув до темниці.

Це побачив соловейко. Птах полетів і у піснях розповів про лихо. Люди співчували, але не знали, як допомогти. Та знайшовся хлопець на ім'я Сміливець. Він вирішив врятувати Україну. Сміливець та змій билися не один день і не одну ніч- сили були рівними. Раптом почулася чудова мелодія, що лунала з темниці. Ніжний, мов шовк, спів додав парубкові сили. А змій не витримав такої гарної пісні - сили його покинули, і він упав переможений на землю.

Сміливець і Україна покохали одне одного й одружилися. Згодом у них народилися три сини. Росли сини чесними, сміливими і дуже любили свою матір, готові були віддати за неї своє життя.

Підросли вони і вирішили піти в люди та прославити свою матір.

Першим пішов старший син. Україна-мати, щоб син про неї пам'ятав, подарувала йому золоту корону з трьома промінчиками. Пішов син. Корона зігрівала людей, показувала дорогу до кращого життя. І назвали юнака Тризубом.

Наш герб – тризуб. У ньому сила

Отця Небесного і Сина.

Уважно придивись до нього –

На Духа схожий він Святого.

Що голубом злетів з небес

І у людських серцях воскрес.

Тризуб – немов сім’я єдина,

Де тато, мама і дитина

Живуть у мирі і любові

На Україні вольній, новій.

Середньому сину подарувала мати жовто-блакитний одяг. Своїми хорошими справами прославив він свою матір. Дали люди йому ім'я – Прапор.

Прапор — це державний символ,

він є в кожної держави;

це для всіх ознака сили,

це для всіх — ознака слави.

Синьо-жовтий прапор маєм:

синє небо, жовте жито;

прапор свій оберігаєм,

він святиня, знають діти.

Прапор свій здіймаєм гордо,

ми з ним дужі і єдині,

ми навіки вже є народом,

українським в Україні.

А там, де був молодший син, завжди звучала дзвінкоголоса пісня, тому що мати подарувала молодшому сину голос солов'я. І дали йому ім'я – Гімн.

Державний Гімн

Слова палкі,

Мелодія врочиста, -

Державний Гімн

Ми знаємо усі.

Для кожного села,

Містечка, міста –

Це клич один

З мільйонів голосів.

Це наша клятва,

Заповідь священна,

Хай чують

Друзі й вороги,

Що Україна вічна,

Незнищенна,

Від неї лине

Світло навкруги.

З того часу йдуть завжди разом Тризуб, Прапор, Гімн, прославляючи рідну матір Україну.

Творча робота в малих групах

Завдання

Викласти каміння на спільному шаблоні по контуру «будинка», символізуючи Герб, Прапор та Гімн - неповторні символи нашої держави, тобто стіни, що надійно тримають незалежність нашої держави.

(Представники від кожної з груп розповідають про державні символи, а потім працюють зі створення стін на шаблоні)

4.«Вікна»

Учитель. Ви добре впоралися із таким складним, але важливим завданням. Та все – таки чогось бракує в нашому будинку. Правильно, бракує вікон і дверей.

Довідка архітектора. Вікна – це очі будинку, пропуск у білий світ. Через вікна ллється світло у нашу оселю, створюється затишок на душі, також вони захищають нашу домівку від негоди. Вікна повинні бути не лише надійними, а й різноманітними, створювати та зберігати нашу неповторність. Це наші пісні.

Українська пісня – це бездонна душа українського народу, його слава, гордість. Бо пісня- то невичерпне джерело, святиня і скарбниця.

Століттями складалися пісні -

Пісні народні - жартівливі і серйозні,

Вони єднали в мирі й на війні,

Звучали на весіллі і в поході.

Що ж сталося? Чому в наш час не так?

Невже нам жити важче, Аніж предкам?

Чому ж пісні сьогодні в селах не звучать

Про козаків, про чорнобривці, чорну редьку?

Згадаємо ж давайте у цю мить,

Що українці - це народ співучий -

Ніщо не може нашу пісню зупинить,

Наповним піснею наш край квітучий!

Українську пісню називають солов᾽їною. Про це говорить легенда.

На фоні музики звучить легенда «Солов᾽їна пісня»

У давнину солов᾽ї не жили на Україні. Вони літали світом, збираючи пісні для індійського царя, у саду якого ці птахи жили.

Одного разу залетів соловей і на Україну. Сів спочити біля селянської хатини. У цей час усі були в полі. «Що за люди тут живуть, - подумав соловей,- ні пісень, ні музики не чути?»

Увечері люди повернулися додому, і то тут, то там залунали пісні. Та були вони сумними, бо чоловіки і жінки втомилися від тяжкої праці. І тоді солов᾽ю захотілося розвеселити їх, і він заспівав. Зраділи люди, забули про втому і так заспівали, що навіть соловей зачарувався їхніми піснями. Полетів птах до царського саду і заспівав пісень, що почув на Україні. Цар втратив спокій і звелів лише йому співати у своєму саду.

А наступної весни прилетіли інші солов᾽ї на Україну, щоб слухати наших пісень, і пташенят почали висиджувати саме на нашій землі, щоб вони від самого народження слухали найчарівніших у світі пісень.

Творча робота у малих групах

Гра «Пісня в малюнку»

Кожна група отримує чарівну рукавичку, в якій знаходить один куплет української народної або сучасної пісні. Завдання - ілюструвати слова пісні, щоб за малюнком можна було її розпізнати. Малюнки слід виконувати на шаблонах «вікон» будинку, а по закінченні гри нанести ілюстровані вікна- штори на шаблон будинку.

Патріотична фізкультхвилинка «Україно, ми твоя надія» (відеоролик)

5.«Двері»

Учитель. Молодці, але будинок наш усе ще не завершено. Чого й досі бракує? (Дверей)

Довідка архітектора. Двері – це наші контакти. Через двері входять і виходять гості зі своїми радощами й турботами. Двері – це наша перепустка з батьківської домівки у широкий життєвий світ. Ми маємо вийти у цей світ справжніми громадянами й патріотами власної країни.

Гра «Допитливий»

Як ви думаєте, що відрізняє громадянина від патріота?

Громадянин - це людина, яка постійно живе в державі, користується її правами і виконує обов'язки, встановлені законами цієї держави!

Який документ підтверджує належність людини до громадянства певної країни?

Що означає слово патріот?

Патріоти – люди, які люблять свою Батьківщину, готові захищати її територію, ідеали, працювати в ім’я розвитку і процвітання держави.

Ніколи не може бути патріотом той, хто не знає і не поважає символів своєї держави. Бо патріот – це не тільки той, хто добре знає історію і культуру держави. Це той, хто прославив її науковими відкриттями, хто береже кордони України, хто оспівує її в піснях і віршах, хто щоденно невтомно працює для зміцнення своєї держави, для щастя свого народу, хто готовий віддати життя за світле майбутнє України, той, хто молиться за кращу долю нашої неньки України.

Чи може школяр відчути себе справжнім громадянином своєї Вітчизни, її патріотом? Що для цього треба робити? (Головне завдання школярів – оволодівати знаннями, щоб у майбутньому приносити користь своїй країні).

Ми говорили про Батьківщину, про державні символи, про її мову, про те, хто такий патріот і громадянин.

Здавна в Україні дівчата й хлопці плели вінки. Давайте й ми сплетемо вінок! А назвемо ми його вінок-патріот! Щоб в оселі було щастя, на вхідних дверях чи поблизу них прибивали підкову. А ми з вами замість підкови використаємо віночок.

У віночку нашім

Різнобарвні квіти -

Символ України

І дарунок літа

На шаблоні будинку над дверима прикріплене коло.

Діти, на ваших столах є квіточки, візьміть їх, виходячи до дошки, продовжте, будь-ласка, речення: «Щоб гарне ім’я патріота носити, треба……..»

Діти виходять до дошки, по черзі прикріплюють квіти навколо кола

Як гарно уквітчався наш будинок! Нехай ваші мрії, побажання стануть реальністю. Я переконана, що кожен із вас виросте справжнім патріотом, а, можливо, стане ще й гордістю держави! Ви запорука майбутнього нашої країни, її оберіг, як цей віночок.

6. «Горище»

Учитель. Зверніть увагу на той простір, який у нас ще не заповнений, - це місце між стелею й дахом, воно називається горищем.

Довідка архітектора. Що в реальному житті, зазвичай, зберігається на горищі? Правильно, люди тримають там ті речі, якими в повсякденному житті користуються нечасто, але й не забувають про них, тому що ці речі зберігають пам᾽ять, тепло й, можливо, надію на краще. Ці речі, ніби невидимі нитки, пов᾽язують людей, які мешкають у будинку, з минулим, сьогоденням і майбутнім.

Це традиції, звичаї та обряди нашого народу.

- Діти, пропоную до вашої уваги конкурс народознавців

I тур Розминка (фронтальне опитування)

1.Чому свято Великодня не має чітко визначеної дати, а святкується кожного року іншого числа? (Великдень святкується за місячним календарем у першу неділю після повного весняного місяця, а весна починається з 22 березня в день весняного сонцестояння.)
2. Що традиційно символізувала в Україні писанка? Які знаки наносилися на неї і що вони означали? (Писанка - це символ всесвіту, початку життя. Вона виконувала роль оберега. На писанку наносили такі знаки: крапочки - небесні світила; безконечник - безперервність життя, зв’язок поколінь; смерекова гілочка - здоров’я, юність; колос - врожай )
3. Коли святкують Стрітення? Поясніть назву свята. (15 лютого. За народною уявою в цей день Зима з Літом зустрічається. За християнським календарем це день, коли у храмі діва Марія з немовлям Ісусом зустріли старця Симеона)
4. Назвіть українські народні ремесла. (Гончарство, плетіння з лози та соломи, вишивання, різьблення по дереву, ковальство, писанкарство )

IIтур Робота в малих групах
«Заморочки із бочки» (запитай суперника)

Перед вами бочка, в якій знаходяться картки із запитаннями. Команди по черзі дістають із неї одну картку і зачитують питання, адресуючи його суперникам. Кожна правильна відповідь додає команді, яка відповідає, один бал. Якщо команда відповісти не може, питання передається тим, хто запитував.

1. Назвіть один із найдавніших видів українського жіночого та чоловічого одягу. З чого він виготовлявся?(Сорочка; з полотна.)

2. Назвіть один із найдавніших головних уборів заміжньої українки. З чого він виготовлявся? (Намітка; з тонкого серпанку.)

3. Який ви знаєте український нагрудний жіночий одяг? (Корсетка, юпка, кептар.)

4. Який ви знаєте український жіночий стегновий одяг? (Запаска, плахта, літник.)

5. Який ви знаєте український чоловічий верхній одяг? (Жупан, керея, кожух, кунтуш, свита, сердак.)

6. Які ви знаєте українські жіночі прикраси? (Намисто, дукачі, сережки, ґердани, селянки.)

7. Яке значення мав український віночок? Які ви знаєте віночки? (Оберіг; купальський, весільний, святковий. )

8. Яке значення мав пояс? (Оберіг, ознака заможності та моралі - без пояса не виходили на люди.)

9. Що символізувала коса? (Честь дівчини.)

10. Які стрічки вплітали дівчата в косу? Що символізували вони? (Біла - дівчині ще не виповнилося 16 років, зелена - вільна, червона - має парубка, блакитна - сирота.)

11. Коли святкувалося свято Катерини? Що воно означало?
(7 грудня; свято Дівочої долі.)

12. Що ви знаєте про свято Андрія? (Відзначалося 13 грудня.
Відоме обрядом «кусання калити».)

13. Що таке кутя? Що вона символізує? Як ще вона називалася? (Обрядова різдвяна страва з пшениці, меду, горіхів; символ поминання предків;коливо.)

14. Що таке медовий шулик? Коли його готували? (корж з маком і медом, готували 14 серпня на Маковія.)

15. Яке зілля слугувало оберегом від відьом та русалок? (Полин.)

16. Який птах за старовинними віруваннями українського народу приносить щастя в дім і родину? (Лелека.)

17. Який птах прилітає першим в Україну і вважається провісником весни? (Жайворонок.)

18. Коли святкують Благовіщення? Що означає це слово? (7 квітня, «блага вість» про народження Ісуса Христа.)

Практична робота «Ми об᾽єдналися!»

Заздалегідь школярам було запропоновано принести свої індивідуальні фотографії (обличчя з посмішками). Отже, той, хто дає правильну відповідь, прикріплює свою фотографію на стіни шаблону будиночка. Одна команда – справа від вхідних дверей, друга команда – зліва від вхідних дверей, третя – над дверима. Якщо хтось не приніс фотографію, може домалювати своє обличчя. Хто не дав жодної відповіді, теж має право прикріпити фотографію чи домалювати обличчя.

- Діти, подивіться: фотографій так багато, що межі між командами зникли і утворилося єдине ціле. Ми об᾽єдналися!

Тож усі народи, що живуть на Україні, яка є нашим спільним домом, мають бути такими ж дружніми, як ми.

Вірмо, що територіальна цілісність України, скріплена кров'ю, навіки залишатиметься непорушною. А ми маємо бути свідомі того, що лише в єдності дій та соборності душ можемо досягти величної мети – побудови економічно й духовно багатої, вільної, демократичної України, якою пишатимуться нащадки.

Не ділімо цю землю,

Не ділімо це небо,

Не ділімо хатини

Й сім'ї не ділімо!

Бо ми – браття, єдині

В українському слові,

В українськім корінні,

В українській любові!

7. «Димар і піч. Дах»

Учитель. Продовжуємо будувати будинок. Чого ще бракує нашому будинку? (Димаря, печі). Яку роль виконує димар у будинку?

Довідка архітектора. Через димар виходить дим, шкідливий для життя й здоров᾽я людини. У будинку є піч, що зігріває його мешканців; тепло залишається у приміщенні, поруч із людьми, а все шкідливе(чадний газ) виходить назовні. У взаєминах між людьми (мешканцями нашої країни)повинно статися те ж саме, гарне, те, що об᾽єднує, слід зберегти, а погане, негативне, те, що роз᾽єднує, відкинути, забути, вибачити.

Учитель. Рідна наша Україно! За що заслужила ти собі таку долю? Чому ж це так? Уся історія твоя – це історія кривавої боротьби за тебе ж саму, за те, щоб була ти не чиєюсь наймичкою, а сама собою – чуйною і дбайливою матір'ю для дітей своїх, щедро і тепло пестила їх, це історія боротьби, в якій клали голови кращі уми твої, таланти і бранці. За які провини мусиш ти тепер виборювати свої знамена і пісні? Ти ж ніколи не була завойовницею, не зазіхала на чужі землі, а лиш боронила свою від напасників.

До свого роду звертається народ у пісні «У полі калина»:

Не цураймося, признаваймося,

Небагацько нас є.

-Тож будемо, діти, любити свою землю, свою державу, єдину для всіх і неділиму.

Вправа: «Таємнича чарівна скринька»

Учитель ставить на стіл скриньку.

-Діти, у мене на столі чарівна скринька. У ній зараз знаходиться найцінніший скарб України. Правда ж, цікаво? Хто з вас хоче побачити його, може зазирнути. ( Діти по черзі зазирають до скриньки).

-То кого ж ви побачили у чарівній скриньці?( Діти називають себе, бо на дні скриньки – дзеркало).

-Так, у чарівній скриньці ви побачили кожен себе.

Висновок: діти – найцінніший скарб нашої країни!

Робота в малих групах

На даху шаблону будиночка викладено димар із кольорового паперу із прикріпленою до нього шовковою стрічкою сірого кольору, стрічку розкладено у формі кілець (дим).

1-ша група на паперових стрічечках записує негативні людські риси і викладає їх теж у формі диму, що виходить з димаря геть.

2-га група на паперових цеглинках записує найкращі якості та риси людини і викладає їх на шаблоні печі, що має зігрівати мешканців.

3-тя група на паперових макетах черепиці записує ті риси, якості, умови, що мають навіки об᾽єднати усіх українців, і викладає на шаблоні дах спільного будинку для усіх українців.

V. Підведення підсумків

Учитель. Дорогі діти, результатом нашої копіткої праці став будинок, який ми звели разом. Ми збудували будинок – фортецю, який став втіленням наших уявлень про добробут, затишок, будинок, у якому ми житимемо й працюватимемо, відпочиватимемо й спілкуватимемося.

Тож нехай таким будинком для кожного українця стане наша країна, рідна Вітчизна, яку, діти, вам у подальшому житті будувати разом!

Робота у малих групах

А щоб жити було затишно, пропоную сформулювати правила виховання громадянина - справжнього патріота власної держави.

Діти працюють у групах, а згодом створюють спільну пам᾽ятку.

Пам'ятка «Правила українського виховання»

1. Будь свідомим громадянином України, гордим, що ти українець.

2. Поважай і люби свій народ, свою землю, історію й культуру.

3. Дорожи честю української символіки, знай Гімн України і достойно його виконуй.

4. Шануй пам'ять своїх предків і тих, хто впав у боротьбі за волю України.

5. Люби своїх братів, сестер, поважай старших.

6. Підтримуй українські звичаї і традиції своєю участю в них.

7. Виховуй себе ввічливим, культурним, грамотним і сильним.

8. Гідно поводься у громадських місцях, на вулиці, не забувай, що ти представник української нації.

9. Поважай культуру, звичаї і мову наших народів.

10.Будь упевнений: мати й Україна – то найсвятіші слова.

Я - українець!	Я – українка!
Добрий господар, вірний заповітам батьків і дідів наших, славний захисник свого роду і Вітчизни.	Вигодувана і випестувана материнською піснею, бабусиною казкою. Понад усе в житті люблю лагідну й щиру нашу мову, отчий край, де я живу, рідну мою Україну.

VІ. Рефлексія.

-Діти, чи виправдалися ваші очікування?

-Чи цікаво вам було будувати будинок?

-Чи впевнені ви у тому, що наша держава має бути схожою на побудований нами будинок?

-Чи затишно вам було співпрацювати у групах пліч-о-пліч?

-Де, коли, в яких умовах вам знадобляться знання та уміння, отримані сьогодні?

-Що було найлегшим під час заняття?

-Які види роботи видалися найцікавішими?

Діти, нехай слова, котрі ви чули сьогодні, пустять глибоке коріння у ваших серцях, щоб завжди ви пам’ятали і пишалися тим, що ви українці.

Тож повторімо разом: «Яке щастя, що я українець!»

Учитель. Діти, ці слова можуть із гордістю повторити як ваші однолітки, так і учні інших класів, які теж докладають зусиль і вносять власну часточку в становлення нашої держави. Вони із задоволенням беруть участь в інсценівках, патріотичних конкурсах, вікторинах, конкурсах малюнків, народних святах, готують цікаві обряди, співають українських пісень і виконують запальні народні танці.

VI. Відкритий висновок

«Будуймо разом Україну Духу, Україну Розуму, Україну Серця – навіки, до нескінченності, - на Радість Світам!»

Висновок:

Відродження України неможливе без пробудження національної свідомості українського народу, насамперед молоді.

Патріотизм покликаний дати новий імпульс духовному оздоровленню народу, формуванню в Україні громадянського суспільства, яке передбачає трансформацію громадянської свідомості, моральної, правової культури особистості, розквіту національної самосвідомості і ґрунтується на визнанні пріоритету прав людини. Саме це почуття в умовах важкого перехідного періоду має сприяти розвитку суспільства, яке функціонує на засадах гуманізму, свободи, верховенства закону, соціальної справедливості, гарантує умови для зростання добробуту народу. Виходячи з цього, патріотизм на даний час є нагальною потребою і держави, якій необхідно, щоб усі діти стали національно свідомими громадянами — патріотами, здатними забезпечити країні гідне місце в цивілізованому світі, і особистості, яка своєю діяльнісною любов’ю до Батьківщини прагне досягти взаємності з метою створення умов для вільного саморозвитку.

Своєю практичною діяльністю педагогічний колектив нашої школи, класні керівники виховують повагу до національної та світової культури, загальнолюдських цінності,гідності особистості; сприяють пізнанню кожним вихованцем своєї Батьківщини; учать любові до істини, не боятися новизни і несподіваних рішень, поважати людей; розвивають культуру міжнаціонального спілкування, прищеплюють почуття любові до Батьківщини, прагнення до миру, потреби праці на благо суспільства - забезпечують необхідні умови для формування учня патріота.

Список використаної літератури:

1. Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ Міністерства освіти і науки України від 16. 06.2015 р. № 641).

2. Методичні рекомендації щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах (додаток до Наказу Міністерства освіти і науки України від 16.06.2015 р. № 641).

3. Свєтлова Г. В. Патріотичне виховання учнів на уроках української мови та літератури. — Посилання:

http://lib.pedpresa.ua/7763-patriotychnevyhovannya-uchniv-na-urokahukrayinskoyi-movyta-literatury.html

4. Навчальні матеріали он-лайн. Педагогіка у запитаннях. У чому сутність патріотичного виховання. — Посилання: http://pidruchniki.com/pedagogika/u_chomu_sutnist_patriotichnogo_vihovannya

АКТУАЛЬНІ ОСВІТЯНСЬКІ ПОРТАЛИ

1. Міністерство освіти і науки України - http://www.mon.gov.ua/

2. Департамент освіти і науки КОДА - http://osvita.kr-admin.gov.ua/

3. КЗ КОІППО ім. В.Сухомлинського - http://koippo.kr.ua/

4. Відділ освіти Олександрійської РДА - http://woorda.klasna.com/

5. Методичний кабінет - http://ormk.edukit.kr.ua

6. Методичний портал - http://metodportal.net/

7. Освіта. UA - http://ru.osvita.ua/

8. Шкільний світ - http://www.osvitaua.com/

9. Основа - http://osnova.com.ua/

ЗАКОНИ УКРАЇНИ

Закон України "Про освіту".

Закон України "Про загальну середню освіту".
Закон України "Про охорону праці".
Кодекс законів про працю України.
Закон України "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності".
Закон України "Про відпустки".
Закон України "Про оплату праці".
Закон України "Про внесення змін до законодавчих актів з питань загальної середньої та дошкільної освіти щодо організації навчально-виховного процесу".

Сторінки

На допомогу класному керівникові

На допомогу класному керівнику

Методика: Національно-патріотичне виховання як пріоритетнийнапрямок сучасної школи

Комментариев нет:

Отправить комментарий