Допомагаючи іншим,
Ми перш за все
допомагаємо собі!
На початку березня, коли трохи
всі оговталися від страшних подій, в нашій школі № 7 було вирішено розгорнути
пункт збору допомоги для ЗСУ, ТРО. Поки військові
захищають країну на фронті, ми, а саме вчителі
разом із дітьми та їхніми батьками, вирішили забезпечити
їм надійний тил.
Ось таким дружнім колективом ми розпочали збір допомоги для Збройних Сил,
поступово підключаючи знайомих, родичів, сусідів.
В школі облаштували місце для плетіння маскувальних сіток. Із
завзятістю плели і вчителі, і батьки, і діти. А до центрального входу кожного
ранку містяни та жителі мікрорйону почали зносити
буквально все - часто готові були віддати
останнє. Кожен від
малого до великого знайшли заняття, аби допомогти й наблизити перемогу у війні
з російською агресією.
Деякі вчителі разом із персоналом
збиралися на дому, ліпили вареників, смажили пиріжки, які потім передавали
місцевій ТРО.
До Дня захисників та захисниць у ліцеї була проведена волонтерська акція: було зібрано продукти харчування, теплі речі, лікарські засоби. Небайдужі батьки передали велику кількість перев’язувального матеріалу, антисептики та лікувальні чаї. Участь в допомозі прийняли і діти і батьки і небайдужі мешканці мікрорайону. Наймолодші учні, щоб висловити свою любов і підтримку воїнам, написали листи-побажання та намалювали малюнки.
Усю допомогу було надіслано
захисникам на Херсонському напрямку, допомогла в цьому волонтер Зайцева Ірина.
Кожен з нас неодноразово
допомагав коштами для потреб ЗСУ. Скидали гроші колезі для придбання
тепловізора для чоловіка – воїна ЗСУ, збирали кошти на лікування пораненого
-колишнього учня нашої школи. Ось і зараз наш колектив збирає кошти на покупку
«Бандеромобіля» для хлопців на Запорізькому напрямку.
Багато наших учнів разом із
батьками виїхали з нашого міста в більш безпечні регіони країни або за кордон.
Але і звідтіля вони приймають активну
участь у допомозі: надсилають кошти, беруть участь у різноманітних акціях на
підтримку України, підтримують.
Ми дуже добре знаємо,
чому робемо
це, бо ми голосуємо своїм часом,
своїм талантом за те майбутнє, яке ми хочемо
бачити.
Мітинг у Дортмунді Німеччина
Свято масляної
Роковини співця українського народу Т.Г. Шевченка:
20 лютого - День вшанування НЕБЕСНОЇ СОТНІ
ЦЕЙ ДЕНЬ ПРИСВЯЧЕНИЙ
ТИМ, ХТО ЗАГИНУВ НА МАЙДАНІ У БУРЕМНІ ДНІ ЄВРОРЕВОЛЮЦІЇ. ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ
ПОВСТАЛИ ПРОТИ НАСИЛЛЯ, НЕСПРАВЕДЛИВОСТІ ТА БРУТАЛЬНОГО ЗҐВАЛТУВАННЯ СВОЄЇ
КРАЇНИ… КОЖЕН ЗДІЙСНИВ ОСОБИСТИЙ ПОДВИГ — ВІДДАВ НАЙЦІННІШЕ — СВОЄ ЖИТТЯ ЗАРАДИ
НОВОЇ УКРАЇНИ. ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ГЕРОЯМ! ІСТОРІЇ ДЛЯ ЦЬОГО САЙТУ ПИСАЛИ УКРАЇНСЬКІ
ЖУРНАЛІСТИ. ПИСАЛИ ДЛЯ ТОГО, ЩОБ ГЕРОЇ НЕБЕСНОЇ СОТНІ ОЖИВАЛИ ТУТ... ПИСАЛИ,
АБИ РОЗПОВІСТИ, ЧИМ ЖИЛИ ЦІ «ВОЇНИ СВІТЛА». ЩО ЛЮБИЛИ. У ЩО ВІРИЛИ. ЗА ЩО
СТОЯЛИ НА МАЙДАНІ.
19 лютого 2016 року учні Марганецької загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №7 відвідали меморіал, присвячений героям Небесної Сотні, біля Виконкому. Хвилиною мовчання діти вшанували пам'ть загиблих на Майдані 20 лютого 2014 року.
Інформдайджест «Небесна сотня - пам’ять про Героїв Майдана».
Інформацію підготували учні 7 класу
Попов Сергій та Бобохонов Олексій.
Вірш « В ПАМ’ЯТЬ ПРО
ЗАГИБЛИХ НА МАЙДАНІ»
Оксани Максимишин-Корабель
Мамо, не плач. Я повернусь весною.
У
шибку пташинкою вдарюсь Твою.
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.
Переглянули відеофільм « Небесна сотня»
Прослухали пісню у виконанні Павла Табакова
«Небесну Сотню, Господи, прийми»
Під час екскурсії до міста Дніпропетровськ відвідали Алею Слави
Прийду на світанні в садок із росою,
А, може, дощем на поріг упаду.
Голубко, не плач. Так судилося, ненько,
Вже слово, матусю, не буде моїм.
Прийду і попрошуся в сон твій тихенько
Розкажу, як мається в домі новім.
Мені колискову ангел співає
I рана смертельна уже не болить.
Ти знаєш, матусю, й тут сумно буває
Душа за тобою, рідненька, щемить.
Мамочко, вибач за чорну хустину
За те, що віднині будеш сама.
Тебе я люблю. I люблю Україну
Вона, як і ти, була в мене одна.





















Комментариев нет:
Отправить комментарий