Галявина доброти та
ввічливості
Сценарій
виховного заходу
Мета: (очікувані результати)
Після виховного заходу учні зможуть:
– пояснити значення слів добро і зло;
– зрозуміти суть визначення:
■ Люби ближнього свого, як себе самого.
■ Стережись злого, чини добро.
■ Життя дано людині на добрі справи.
■ Дружба - найбільший скарб.
– визначити чинники, що впливають культуру поведінки;
– розробити правила для учнів;
– бути відповідальним у дружньому ставленні один до одного;
– проводити агітацію серед молодших школярів про почуття порядності, милосердя, терпимість;
– допомагати і навчати один одного першооснов – ДОБРА, ЛЮБОВІ, ВВІЧЛИВОСТІ;
– відстоювати свою думку;
– усвідомлювати неминучість кари за вчинене зло;
– робити висновки та аналізувати поведінку інших.
Методи: театралізована вистава, групова робота.
Тип заходу: засвоєння нових знань, термінів, умінь і навичок.
Обладнання:
Плакат 1.
Сказав мудрець:
■ Живи, добро звершай!
Та нагород не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара –
Людина починається з добра.
Вислови
■ Люби ближнього свого, як себе самого.
■ Стережись злого, чини добро.
■ Життя дано людині на добрі справи.
■ Дружба - найбільший скарб.
Вступне слово вихователя
Звучить музика (на галявині з'являється Фея). Заходить Фея Ввічливості.
Заходьте до залу будь ласка!
Я казку хочу вам розповісти.
Є двері золоті, чарівні
Далеко десь на світі,
Якщо ті двері чарівні
Ми зможемо відкрити
В країні Ввічливій тоді
Залишимося жити.
А перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі:
На цілім світі треба жить
У дружбі, щасті, мирі!
Учениця: (здивовано)
Як нам бути, що робити?
Як нам двері ті відкрити?
Буратіно:
Ключик є, та справа в тім –
Не відкрити двері ним ...
Фея Ввічливості:
Слова незвичні ви скажіть –
Відкриються вам двері вмить.
Учениця: Відкрийтеся, дам цукерку!
Буратіно: Відчиніться, пригощу яблучком!
(Пауза)
Учениця і Буратіно (разом)
Не відчиняються.
Учениця: Давай спробуємо разом!
Учениця і Буратіно (разом)
Двері, відкрийтесь, будь ласка!
(Двері відчиняються. Фея Ввічливості показує чарівний ключик. На сцені групка дітей. Звучить пісня „На добро і надію " сл. В.Гутник та О.Кононенко, муз. О. Жулинського)
Фея Ввічливості:
Я вітаю друзі вас!
Щиро запрошую вас на галявину ввічливості.
Сію я в дитяче серденько
Сійся, родися, ніжне „Будь ласка!"
Вдячне „Спасибі", „Вибач" - тремтливе
Слово у серці як зернятко в ниві.
„Доброго ранку!", „Світлої днини!" –
Щедро дарую я людям, дитині.
Мова барвиста, мова багата,
Рідна і тепла як батьківська хата.
Учень: (з галявини)
Ґречність – ввічливість, порядність,
Розуміння, чуйність, доброзичливість,
Щирість – це цілий синонімічний ряд.
Учениця:
Іванку, а що означає слово ґречність?
Учень І:
Ґречність - дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності.
Учень II:
Люб'язність, привітність,
Коректність, тактовність,
Завжди допоможуть в житті.
Шана, повага, обачність і ласка,
Врятують від зла і біди.
Ґречно поводься, ґречно зростай,
Гарні слова ти вживай зазвичай!
Друзів багато набудеш тоді,
Які не залишать ніколи в біді!
Учень ІІІ: (говорить прислів'я)
• За добре слово не платять грошей,
А скажеш - усім приємно.
• 3 другом говори ввічливо:
Від грубого слова близький стає чужим.
• Слова щирого вітання дорожчі за частування.
Фея Ввічливості:
Але ви не одразу стали такими уважними, слухняними, добрими, чесними. Послухайте, які випадки траплялися з нашими дітьми.
(Діти на галявині сідають на пеньочки і слухають вірші „Сашко ", „Дивний звір", „Неввічливий ведмідь ".)
1-а дитина: Сашко
В переповненім трамваї,
Сашко з м'ячем сидить.
А біля нього згорблений,
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
– Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать, - Сашко відказує,
Але у дану мить
Розпочались канікули,
І нас ніхто не вчить ...
Фея Ввічливості: Отож і ви не забувайте: Дорослим місце уступайте!
2-а дитина: Дивний звір
У хаті в нас з недавніх пір,
Завівся дуже дивний звір.
Живе собі і геть не йде,
Звуть його „Не-знаю-де!"
Учора тільки я заснув,
Мої штани він проковтнув.
Та що там одні ті штани?
А кольорові олівці?
А мій улюблений блокнот,
А синій зошит мій для нот?
Хустинок п'ять, шкарпеток шість!
То він мене вже скоро з'їсть!
Відстати я його просив
Цукерки я йому носив
Усе дарма!
Прокинусь - знов чогось нема!
– Ну годі з мене! - я сказав,
Я за порядком стежить став.
В шухляду клав я олівці,
І вішав на стілець штанці...
Безладдя звів я нанівець,
І звірові прийшов кінець!
Фея Ввічливості:
Діти, а може у когось з вас,
Живе цей дивний звір Не-знаю-де?
Будьте старанні, будьте слухняні,
Він і сам від вас піде,
Дивний звір Не-знаю-де.
3-а дитина: Неввічливий ведмідь
Жив собі ведмідь – гультяй.
Знав єдине слово „Дай!”
– Дай-но меду! Дай малини!
Дай і риби, і калини!
– Ну й неввічливий Бурмило! –
Дорікали крокодили. –
Чи ж тобі завчити важко
Чарівні слова „Будь ласка?!”
Фея ввічливості: Коли вітаємось, говоримо ...
1-а дитина: Здоровенькі були!
2-а дитина: Доброго дня!
3-а дитина: Вітаю!
Фея Ввічливості: Коли звертаємося з проханням, говоримо ...
1-а дитина: Прошу, дозвольте, будьте ласкаві, ласкаво просимо!
Фея Ввічливості: А коли вибачаємося, треба говорити ...
2-а дитина: Перепрошую, вибачте, прошу пробачення, з вашого дозволу!
Фея Ввічливості: Прощаючись, не забувайте говорити ...
3-а дитина: На все добре! До побачення! До зустрічі! На добраніч!
Фея Ввічливості: До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі. їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ви, друзі, знайте, знайте: їх запам’ятать не важко,
Маленькі ключики твої
"Спасибі" і „Будь ласка".
(Звучить пісня „Доброта", муз. Т.Назарової-Метнер. Виконується танок.)
Учениця: (виходить на галявину і показує Марійка в бік сцени).
Хто до нас так поспішає,
Сильний вітер наганяє?
(звучить музика, вбігає га галявину Розбишака-Заважака)
Розбишака-Заважака:
Привіт! Я теж цю пісню знаю!
Хоча співать не дуже полюбляю ...
Я більше люблю усім заважати -
Стріляти птахів їх за хвіст хапати!
Стрибати, скакати, дражнити дітей –
Я жвавий, веселий, все в мене ОК!
Марійка:
Зачекай-но, зачекай, Ти себе не вихваляй!
Розбишака-Заважака:
Гаразд! (махає рукою)
Якщо я Розбишака-Заважака,
То ви - невиховані завадаки!
Марійка:
Ні, ти помиляєшся! Наші діти
Чемні, добрі, ввічливі, щирі і привітні!
Розбишака-Заважака:
Ні, ні, ні! Все навпаки!
Найскромніший, найвихованіший,
найчемніший - це лише я!
Марійка: Гаразд! Зараз ми перевіримо,
який ти чемний, вихований.
1-а дитина: Якщо твій найкращий товариш випадково впаде,
скажи, будь ласка, що ти робитимеш?
Розбишака-Заважака: Ой! Покажу на нього пальцем, буду
голосно сміятися, щоб він бачив,
що я зовсім не засмутився!
Справжній товариш не любить засмучувати своїх друзів!
Діти: Як тобі не соромно!
2-а дитина: Скажи, будь ласка, як треба ставитися до дівчаток?
Розбишака-Заважака: Дівчаток не буду помічати,
Не даватиму їм ніде проходу!
Ставитиму підніжки, лякатиму й
показуватиму язика!
Діти: Як тобі не соромно!
Марійка: Я бачу - хвороба у тебе страшна.
Крутиться, розглядає). Спокійно, спокійно, ось тут ти присядь.
Уважно всіх слухай і про себе дізнайсь
1-а дитина: Марійко, а давай розповімо нашій
Заважаці декілька історій.
Все – із доброго чи злого –
Починається з малого;
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб - з маленької зернини,
Дощ - із чистої краплини.
Жахливі слова
Дівчинка гарненька,
Хлопчик чепурненький.
Посварились у дворі,
Щось не поділили в грі:
– Ти дурна!
– Ти дурень сам!
– Ну тобі я зараз дам!
Так кричали діти, що здійнявся вітер.
Сонечко злякалося,
В хмару заховалося.
І пожовкла вся трава,
Бо отруйні ті слова.
Геть побігло літо,
На малят сердите.
Листя враз поопадало,
Випав сніг. Зима настала.
Є слова жахливі,
Є слова лайливі
Не повинні діти,
Слів тих говорити.
Забіяка
Там, де він, там завжди бійка,
Плачуть Петрик і Марійка.
Повтікали кури з двору,
Кіт чкурнув аж у комору.
Песик в буду заховався -
Розбишаки налякався.
Всіх образив Коля Раков,
Хуліган і забіяка.
Брехунець
Був би хлопець молодець,
Якби був не брехунець.
Його в школі посварили -
Він сказав, що похвалили.
Поламав шкільну лінійку,
А звалив це на Андрійка.
З’їв варення повну банку -
Звинуватив в тім Оксанку.
Всіх він дурить прямо в очі,
Гратись з ним ніхто не хоче.
(Звучить спокійна музика)
Марійка: Діти, послухайте, яка чарівна музика звучить.
Хто до нашої галявини поспішає?
З нетерпінням кого дітвора чекає?
Діти: Добру Фею!
(З'являється Фея Доброти).
Фея Доброти: „Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм,
„Доброго ранку!" - кожному зичу я.
„Доброго ранку!" - вам діти бажаю,
„Вечором добрим" – гостей я вітаю.
Ви усміхніться у відповідь людям,
Добрі слова для кожного любі!
(Звучить музика, з'являються Гноми. Батько, син, онук заходять, охаючи, стогнуть)
Фея Доброти: Що з вами трапилось, любі Гноми?
Гноми: (разом) Ми захворіли на якусь незнайому хворобу.
У нас все болить, нас ламає
А температури проте немає.
Фея Доброти: Заспокойтесь, не хвилюйтесь,
Я в біді вас не залишу.
(Чарівною паличкою торкається Гномів)
О, та ви захворіли на страшну хворобу –
Хворобу неввічливості.
Прошу вас сісти!
Онук: Я повинен сісти першим!
Син: Я вищий від тебе, мені треба сісти першим!
Дідусь: Я - найстарший серед вас,
Я закінчив перший клас!
(Сідають, але не на свої місця)
Фея Доброти: Спокійно, сідайте кожен на своє місце!
(Гноми сідають правильно: кожен на свій стілець, але гойдаються)
Спокійно сидіть на стільцях, не гойдайтесь.
Будьте уважні і всім усміхайтесь.
(Звучить пісня „ Справленій друг" сл. М. Пляцковського, муз. Б.Савельєва).
Фея Доброти: Я бачу - хвороба від вас відійшла,
Пісня вам у цьому допомогла.
Що ж у коло з дітьми ставайте
Усі разом гру починайте!
(Рухлива гра „Карусель")
Учениця: Що за диво чудернацьке стало?
Наче Книжка до нас в гості завітала,
Діти, Книжка ця чия?
Розбишака-Заважака: (насуплено, сором'язливо) Це моя.
Книжка: (з'являється дівчинка-книжка).
Я у тебе не в пошані,
Звідкіля це на мені.
Плями сині та масляні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: „Це я".
А за дві сторінки далі,
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилося тобі!
Люди кажуть ...
Учениця: Ой, чия ти?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!
Гей, тікай-но ти подалі.
Розбишака-Заважака: Постій і пробач!
Я вже не такий.
Підклею листки,
Обгорну у обнову,
І, ніби новенька,
Станеш ти знову!
(Обнімає Книжку, бере її заруку і виводить. „Пісенька про дружбу").
Розбишака-Заважака: (виходить на галявину)
Я такий схвильований, зворушений вашою увагою,
Що не можу й словами передати!
Недаремно кажуть, що за добро треба платити добром.
Я поміркую і обов'язково щось придумаю.
Учениця: Як нам пощастило, діти, що ми побували на
казковій галявині Добра і Справедливості!
Діти, а кому ж ми цим зобов'язані?
Діти: Феї Добра та Феї ввічливості.
(Заходять Феї на галявину)
Учениця: А ось і вони - Фея Добра і Фея Ввічливості.
Фея Ввічливості:
Ми раді знову вас вітати.
Чудове в нас сьогодні свято!
Навчились старших поважати,
І малюків не ображати!
Вітатись чемно з усіма –
За всіх радію недарма!
(Звучить фонограма, Фея Добра говорить на фоні музики)
Фея Добра: Здавна на Землі люди цінували праведне життя –
життя чесне, щире, відкрите, правдиве.
Треба стримувати себе від поганих вчинків,
лихих намірів. Зло, як відомо, довго не забувається
і породжує зло. А от добро помножує добро.
Не давайте злу побороти добро!
Учениця: Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до
вас, ніколи не забувайте і завжди
дотримуйтеся золотого правила вихованості:
ставтесь до людей так, як би ви хотіли,
щоб люди ставилися до вас!
Учень: Сказав мудрець: „Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Хай живе істина стара:
„Людина починається з добра!”
Фея Добра: Щоднини бувайте веселі та дужі.
Фея Ввічливості: Жилось щоб у злагоді, щасті і мирі.
(Пісня „Хай живе надія ", музика і слова Ірини Білик).
Заключне слово вихователя.
Висновки
Залучити дітей до вироблення висновків, висловлення власних міркувань.
Я казку хочу вам розповісти.
Є двері золоті, чарівні
Далеко десь на світі,
Якщо ті двері чарівні
Ми зможемо відкрити
В країні Ввічливій тоді
Залишимося жити.
А перш за все, я від душі
Скажу слова вам щирі:
На цілім світі треба жить
У дружбі, щасті, мирі!
Учениця: (здивовано)
Як нам бути, що робити?
Як нам двері ті відкрити?
Буратіно:
Ключик є, та справа в тім –
Не відкрити двері ним ...
Фея Ввічливості:
Слова незвичні ви скажіть –
Відкриються вам двері вмить.
Учениця: Відкрийтеся, дам цукерку!
Буратіно: Відчиніться, пригощу яблучком!
(Пауза)
Учениця і Буратіно (разом)
Не відчиняються.
Учениця: Давай спробуємо разом!
Учениця і Буратіно (разом)
Двері, відкрийтесь, будь ласка!
(Двері відчиняються. Фея Ввічливості показує чарівний ключик. На сцені групка дітей. Звучить пісня „На добро і надію " сл. В.Гутник та О.Кононенко, муз. О. Жулинського)
Фея Ввічливості:
Я вітаю друзі вас!
Щиро запрошую вас на галявину ввічливості.
Сію я в дитяче серденько
Сійся, родися, ніжне „Будь ласка!"
Вдячне „Спасибі", „Вибач" - тремтливе
Слово у серці як зернятко в ниві.
„Доброго ранку!", „Світлої днини!" –
Щедро дарую я людям, дитині.
Мова барвиста, мова багата,
Рідна і тепла як батьківська хата.
Учень: (з галявини)
Ґречність – ввічливість, порядність,
Розуміння, чуйність, доброзичливість,
Щирість – це цілий синонімічний ряд.
Учениця:
Іванку, а що означає слово ґречність?
Учень І:
Ґречність - дотримання правил пристойності, виявлення уважності, люб'язності.
Учень II:
Люб'язність, привітність,
Коректність, тактовність,
Завжди допоможуть в житті.
Шана, повага, обачність і ласка,
Врятують від зла і біди.
Ґречно поводься, ґречно зростай,
Гарні слова ти вживай зазвичай!
Друзів багато набудеш тоді,
Які не залишать ніколи в біді!
Учень ІІІ: (говорить прислів'я)
• За добре слово не платять грошей,
А скажеш - усім приємно.
• 3 другом говори ввічливо:
Від грубого слова близький стає чужим.
• Слова щирого вітання дорожчі за частування.
Фея Ввічливості:
Але ви не одразу стали такими уважними, слухняними, добрими, чесними. Послухайте, які випадки траплялися з нашими дітьми.
(Діти на галявині сідають на пеньочки і слухають вірші „Сашко ", „Дивний звір", „Неввічливий ведмідь ".)
1-а дитина: Сашко
В переповненім трамваї,
Сашко з м'ячем сидить.
А біля нього згорблений,
Старий дідусь стоїть.
Хтось до Сашка звертається:
– Чи вас у школі вчать,
Як місце дати старшому,
Як старших поважать?
– Та вчать, - Сашко відказує,
Але у дану мить
Розпочались канікули,
І нас ніхто не вчить ...
Фея Ввічливості: Отож і ви не забувайте: Дорослим місце уступайте!
2-а дитина: Дивний звір
У хаті в нас з недавніх пір,
Завівся дуже дивний звір.
Живе собі і геть не йде,
Звуть його „Не-знаю-де!"
Учора тільки я заснув,
Мої штани він проковтнув.
Та що там одні ті штани?
А кольорові олівці?
А мій улюблений блокнот,
А синій зошит мій для нот?
Хустинок п'ять, шкарпеток шість!
То він мене вже скоро з'їсть!
Відстати я його просив
Цукерки я йому носив
Усе дарма!
Прокинусь - знов чогось нема!
– Ну годі з мене! - я сказав,
Я за порядком стежить став.
В шухляду клав я олівці,
І вішав на стілець штанці...
Безладдя звів я нанівець,
І звірові прийшов кінець!
Фея Ввічливості:
Діти, а може у когось з вас,
Живе цей дивний звір Не-знаю-де?
Будьте старанні, будьте слухняні,
Він і сам від вас піде,
Дивний звір Не-знаю-де.
3-а дитина: Неввічливий ведмідь
Жив собі ведмідь – гультяй.
Знав єдине слово „Дай!”
– Дай-но меду! Дай малини!
Дай і риби, і калини!
– Ну й неввічливий Бурмило! –
Дорікали крокодили. –
Чи ж тобі завчити важко
Чарівні слова „Будь ласка?!”
Фея ввічливості: Коли вітаємось, говоримо ...
1-а дитина: Здоровенькі були!
2-а дитина: Доброго дня!
3-а дитина: Вітаю!
Фея Ввічливості: Коли звертаємося з проханням, говоримо ...
1-а дитина: Прошу, дозвольте, будьте ласкаві, ласкаво просимо!
Фея Ввічливості: А коли вибачаємося, треба говорити ...
2-а дитина: Перепрошую, вибачте, прошу пробачення, з вашого дозволу!
Фея Ввічливості: Прощаючись, не забувайте говорити ...
3-а дитина: На все добре! До побачення! До зустрічі! На добраніч!
Фея Ввічливості: До всіх сердець, як до дверей,
Є ключики малі. їх кожен легко підбере,
Якщо йому не лінь.
Ви, друзі, знайте, знайте: їх запам’ятать не важко,
Маленькі ключики твої
"Спасибі" і „Будь ласка".
(Звучить пісня „Доброта", муз. Т.Назарової-Метнер. Виконується танок.)
Учениця: (виходить на галявину і показує Марійка в бік сцени).
Хто до нас так поспішає,
Сильний вітер наганяє?
(звучить музика, вбігає га галявину Розбишака-Заважака)
Розбишака-Заважака:
Привіт! Я теж цю пісню знаю!
Хоча співать не дуже полюбляю ...
Я більше люблю усім заважати -
Стріляти птахів їх за хвіст хапати!
Стрибати, скакати, дражнити дітей –
Я жвавий, веселий, все в мене ОК!
Марійка:
Зачекай-но, зачекай, Ти себе не вихваляй!
Розбишака-Заважака:
Гаразд! (махає рукою)
Якщо я Розбишака-Заважака,
То ви - невиховані завадаки!
Марійка:
Ні, ти помиляєшся! Наші діти
Чемні, добрі, ввічливі, щирі і привітні!
Розбишака-Заважака:
Ні, ні, ні! Все навпаки!
Найскромніший, найвихованіший,
найчемніший - це лише я!
Марійка: Гаразд! Зараз ми перевіримо,
який ти чемний, вихований.
1-а дитина: Якщо твій найкращий товариш випадково впаде,
скажи, будь ласка, що ти робитимеш?
Розбишака-Заважака: Ой! Покажу на нього пальцем, буду
голосно сміятися, щоб він бачив,
що я зовсім не засмутився!
Справжній товариш не любить засмучувати своїх друзів!
Діти: Як тобі не соромно!
2-а дитина: Скажи, будь ласка, як треба ставитися до дівчаток?
Розбишака-Заважака: Дівчаток не буду помічати,
Не даватиму їм ніде проходу!
Ставитиму підніжки, лякатиму й
показуватиму язика!
Діти: Як тобі не соромно!
Марійка: Я бачу - хвороба у тебе страшна.
Крутиться, розглядає). Спокійно, спокійно, ось тут ти присядь.
Уважно всіх слухай і про себе дізнайсь
1-а дитина: Марійко, а давай розповімо нашій
Заважаці декілька історій.
Все – із доброго чи злого –
Починається з малого;
Листя виросте з листочка,
З нитки витчеться сорочка,
Хліб - з маленької зернини,
Дощ - із чистої краплини.
Жахливі слова
Дівчинка гарненька,
Хлопчик чепурненький.
Посварились у дворі,
Щось не поділили в грі:
– Ти дурна!
– Ти дурень сам!
– Ну тобі я зараз дам!
Так кричали діти, що здійнявся вітер.
Сонечко злякалося,
В хмару заховалося.
І пожовкла вся трава,
Бо отруйні ті слова.
Геть побігло літо,
На малят сердите.
Листя враз поопадало,
Випав сніг. Зима настала.
Є слова жахливі,
Є слова лайливі
Не повинні діти,
Слів тих говорити.
Забіяка
Там, де він, там завжди бійка,
Плачуть Петрик і Марійка.
Повтікали кури з двору,
Кіт чкурнув аж у комору.
Песик в буду заховався -
Розбишаки налякався.
Всіх образив Коля Раков,
Хуліган і забіяка.
Брехунець
Був би хлопець молодець,
Якби був не брехунець.
Його в школі посварили -
Він сказав, що похвалили.
Поламав шкільну лінійку,
А звалив це на Андрійка.
З’їв варення повну банку -
Звинуватив в тім Оксанку.
Всіх він дурить прямо в очі,
Гратись з ним ніхто не хоче.
(Звучить спокійна музика)
Марійка: Діти, послухайте, яка чарівна музика звучить.
Хто до нашої галявини поспішає?
З нетерпінням кого дітвора чекає?
Діти: Добру Фею!
(З'являється Фея Доброти).
Фея Доброти: „Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм,
„Доброго ранку!" - кожному зичу я.
„Доброго ранку!" - вам діти бажаю,
„Вечором добрим" – гостей я вітаю.
Ви усміхніться у відповідь людям,
Добрі слова для кожного любі!
(Звучить музика, з'являються Гноми. Батько, син, онук заходять, охаючи, стогнуть)
Фея Доброти: Що з вами трапилось, любі Гноми?
Гноми: (разом) Ми захворіли на якусь незнайому хворобу.
У нас все болить, нас ламає
А температури проте немає.
Фея Доброти: Заспокойтесь, не хвилюйтесь,
Я в біді вас не залишу.
(Чарівною паличкою торкається Гномів)
О, та ви захворіли на страшну хворобу –
Хворобу неввічливості.
Прошу вас сісти!
Онук: Я повинен сісти першим!
Син: Я вищий від тебе, мені треба сісти першим!
Дідусь: Я - найстарший серед вас,
Я закінчив перший клас!
(Сідають, але не на свої місця)
Фея Доброти: Спокійно, сідайте кожен на своє місце!
(Гноми сідають правильно: кожен на свій стілець, але гойдаються)
Спокійно сидіть на стільцях, не гойдайтесь.
Будьте уважні і всім усміхайтесь.
(Звучить пісня „ Справленій друг" сл. М. Пляцковського, муз. Б.Савельєва).
Фея Доброти: Я бачу - хвороба від вас відійшла,
Пісня вам у цьому допомогла.
Що ж у коло з дітьми ставайте
Усі разом гру починайте!
(Рухлива гра „Карусель")
Учениця: Що за диво чудернацьке стало?
Наче Книжка до нас в гості завітала,
Діти, Книжка ця чия?
Розбишака-Заважака: (насуплено, сором'язливо) Це моя.
Книжка: (з'являється дівчинка-книжка).
Я у тебе не в пошані,
Звідкіля це на мені.
Плями сині та масляні?
Подивися, от сторінка:
Намальована хатинка,
Під хатинкою маля,
І написано: „Це я".
А за дві сторінки далі,
Різні звірі небувалі:
Сині, жовті та рябі,
Що й не снилося тобі!
Люди кажуть ...
Учениця: Ой, чия ти?
Як тебе тепер читати?
Скільки ми читали книг,
А не бачили таких!
Гей, тікай-но ти подалі.
Розбишака-Заважака: Постій і пробач!
Я вже не такий.
Підклею листки,
Обгорну у обнову,
І, ніби новенька,
Станеш ти знову!
(Обнімає Книжку, бере її заруку і виводить. „Пісенька про дружбу").
Розбишака-Заважака: (виходить на галявину)
Я такий схвильований, зворушений вашою увагою,
Що не можу й словами передати!
Недаремно кажуть, що за добро треба платити добром.
Я поміркую і обов'язково щось придумаю.
Учениця: Як нам пощастило, діти, що ми побували на
казковій галявині Добра і Справедливості!
Діти, а кому ж ми цим зобов'язані?
Діти: Феї Добра та Феї ввічливості.
(Заходять Феї на галявину)
Учениця: А ось і вони - Фея Добра і Фея Ввічливості.
Фея Ввічливості:
Ми раді знову вас вітати.
Чудове в нас сьогодні свято!
Навчились старших поважати,
І малюків не ображати!
Вітатись чемно з усіма –
За всіх радію недарма!
(Звучить фонограма, Фея Добра говорить на фоні музики)
Фея Добра: Здавна на Землі люди цінували праведне життя –
життя чесне, щире, відкрите, правдиве.
Треба стримувати себе від поганих вчинків,
лихих намірів. Зло, як відомо, довго не забувається
і породжує зло. А от добро помножує добро.
Не давайте злу побороти добро!
Учениця: Щоб люди вас поважали, приязно ставилися до
вас, ніколи не забувайте і завжди
дотримуйтеся золотого правила вихованості:
ставтесь до людей так, як би ви хотіли,
щоб люди ставилися до вас!
Учень: Сказав мудрець: „Живи, добро звершай!
Та нагород за це не вимагай.
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізня від мавпи й звіра
Хай живе істина стара:
„Людина починається з добра!”
Фея Добра: Щоднини бувайте веселі та дужі.
Фея Ввічливості: Жилось щоб у злагоді, щасті і мирі.
(Пісня „Хай живе надія ", музика і слова Ірини Білик).
Заключне слово вихователя.
Висновки
Залучити дітей до вироблення висновків, висловлення власних міркувань.
”Дивись, не забудь – людиною будь!”
Виховний
захід
1.Організаційна частина
„Доброго ранку!” – мовлю за звичаєм.
„Доброго ранку!” – кожному зичу я.
„Доброго дня вам!” – людям бажаю.
„Вечора доброго!” – зустрічним вітаю.
І усміхаються в відповідь люди
Добрі слова ж бо дня кожного любі.
Мета: Після виховної години учні зможуть:
– оцінити вчинки дійових осіб та проаналізувати їх;
– дати визначення термінів "милосердя”, "доброта”, "чуйність”;
– розв’язувати ситуацію та давати оцінку вчинкам дітей;
– відповідати за свої вчинки та вчинки свого колективу;
– відповідально ставитись до своїх обов’язків;
– допомагати і навчати один одного під час виконання групових завдань;
– уміти критично оцінювати себе;
– відстоювати свою думку;
– бути чуйними уважними;
– робити висновки та аналізувати роботу інших.
Основні поняття та терміни: чуйність, милосердя, тест, доброта, привітний.
Методи: розв’язання проблемних ситуацій, групова робота, інсценізація оповідання, тестування.
Тип заходу: засвоєння нових знань, термінів, виховання чуйності , уважності, милосердя.
Обладнання: оповідання В. Сухомлинського "Іменинний обід” в запису, фотографії, прислів’я, грамзапис пісень „Посмішка", „Доброта".
ІІ. Основна частина.
Діти подивіться, будь ласка, на дошку, прочитайте.
– Що означає прислів’я? (Відповідь дітей).
Розповідь: милосердя, доброта. Ще з давньоруських часів благодійність була в традиціях нашого народу. Цілком природним і закономірним вважалося допомогти знедоленому, нещасному, поділитись шматком хліба, дати притулок бездомному, захистити старість і немічність, порятувати хворого чи каліку, захистити скривдженого.
Не говори про доброту,
Коли нею сам не сяєш,
Коли у радощах витаєш,
Забувши про чужу біду.
Бо доброта, не тільки те,
Що обіймає тепле слово.
В цім почутті таке основне,
Яке з глибин душі росте.
Коли її не маєш ти,
То раниш людяне в людині.
Немає вищої святині,
Ніж чисте слово доброти.
Доброта, милосердя – багатоликі. Потреба в них повсякчасна. Навіть тоді, коли немає біди, навіть там, де гори спокійні та твердь зелена не хитається під ногами.
Милосердя й доброта – як два крила, на яких тримається людство.
В Україні проживає майже 2 млн. самотніх людей. Близько 200 тис. з них цілком або частково не здатні обслуговувати себе. 15 тис. із них проживають в будинках-інтернатах, їх об'єднує немічність, самотність. У злигоднях живуть 1.150 тис. Близько 30 тис. з них мешкають у напіврозвалених халупах. 70 тис. ті хто отримує мізерну пенсію. Є таких немало, що існують на межі бідності. Сумні цифри, незвичні. Та це правда життя. Важко уявити, що люди страждають не тільки від того, що не щодня мають свіжий хліб, а й через те, що не чують вкрай необхідного «Добрий день».
Кажімо більше добрих слів
Знайомим, друзям і коханим.
Нехай комусь тепліше стало
Від зливи наших почуттів.
Нехай тих слів солодкий мед
Чиюсь загоїть рану.
– Чи можна бажати людині доброго дня із злим виразом обличчя?
Тлумачний словник слово пояснює так:
Привітний – той, що виявляє доброзичливість, привітність. Бути привітним – значить радіти іншому, доброзичливим – бажати добра.
Навчаймося добра,
Як вчаться мови діти,
Щоб потім все життя
Його творить святее.
Плекаймо крізь роки
Троянди ніжні й жито,
Тримаймо у серцях,
Як сонце золоте.
Даруймо для людей
Погожі дні весняні,
Щоб щирим садом вік Святився небокрай.
Щоби беріз пісні
Лунали до нестями
І повнився добром
Наш дім і рідний край.
І. А зараз, діти, послухайте оповідання з платівки, підберіть до нього заголовок.
(«Святковий обід», «Бабуся хвора», «Будь справжньою людиною»).
– Назвіть усіх членів родини Ніни.
– Хто був найстарший, а хто найменший?
– Який настрій панував у родині до розмови Ніни з мамою і після неї?
– Чому слова Ніни так вразили маму?
– Поясніть як ви зрозуміли побажання матері «Будь справжньою Людиною».
– Як ви вважаєте, чи зрозуміла Ніна свою помилку?
– Якщо так, то спробуйте продовжити це оповідання.
– Як бив ви вчинили у такому випадку {хвора бабуся, дідусь).
4. Прислів'я.
„Хто бабусю має, той потіху знає”.
„Там бабусині руки, де онуки”.
Озумів сокриводитои оумоій воибаочиося.
(Закресли всі буки О і прочитай прислів’я).
– Чи можна це прислів'я віднести до прослуханого оповідання?
5. Інсценізація оповідання „Просто дідусь".
– До яких роздумів спонукає вас ця інсценівка? Чого вона вчить?
(Робити гарні, добрі справи).
6. Розповідь казок В.Сухомлинського.
„Добре слово” (учителем).
„Як важко бути людиною” (ученицею).
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ „ДОБРЕ СЛОВО"
Була собі дівчинка Оля. Коли їй виповнилося 7 років, вона занедужала. Простудилася і злягла. Танула дівчинка на очах.
До нещасної Олі приходили родичі. Кожен приносив що-небудь смачне і наживне: липовий мед, масло, лісові ягоди та горіхи, бульйон із курячого крильця. Кожен казав: „Треба добре харчуватися і недуга втече”.
Оленка їла, та нічого не допомагало. Дівчинка воює ледве підводилася з постелі. Якось біля її ліжечка зібралися усі родичі. Дідусь Панас і каже: ,,Чогось їй не вистачає, а чого і сам не збагну”.
Коли це відчиняються двері і до хати заходить столітня прапрабабуся Надія. Підійшла вона до ліжечка хворої, взяла Олину ручку в свою зморщену маленьку руку і каже: „Немає в мене ні меду, ні горіхів, ні ягід. Стара я, нічого не бачу. Принесла я тобі, мила моя правнучка один-однісінький подарунок – щире бажання, аби ти, моя квіточка, швидше видужал”.
Така могутня сила любові була в цьому доброму слові, що маленьке Олине сердечко забилося частіше, щічки стали рум'яні, в очах спалахнули радісні вогники.
– Ось чого їй не вистачало, - сказав дід Панас — доброго слова.
Висновок:
То чого не вистачало Олі?
(Доброго слова)
В. СУХОМЛИНСЬКИЙ „ЯК ВАЖКО БУТИ ЛЮДИНОЮ"
Діти поверталися з лісу. Вони ходили в далекій похід. Шлях додому пролягав через невеликий хутірець, що лежить у долині за кілька кілометрів од села.
Втомлені, знесилені діти ледве дійшли до хутірця. Вони зайшли в крайню хату, попросили води. Жінка витягла з колодязя води, а сама пішла до хати. Діти напилися, відпочили на траві. Де й узялися сили. Відійшли з кілометр від хутірця, Марійка згадала: „А ми ж не подякували жінці за воду". Діти зупинилися. „Справді забули подякувати. Ну, що ж, каже Роман, це не велика біда. Хіба варто повертатися через таку дрібницю?". „Варто", – наполягає Марійка. „Чому? Ну скажи, чому треба обов'язково це зробити? — питає Роман. — Адже ми ж так потомилися". „Бо ми люди. Як би ми були телята, можна було б не повертатися”. Марійка обернулася і рушила назад. А за нею пішли всі, Роман також.
– Чого вчить ця казочка?
(Залишити після себе добрий слід).
– Прослухавши ці казки, скажіть, будь ласка, чим збагатилася ваша душа?
(Бути добрими, допомагати в біді, залишати після себе лише добрий слід).
Дидактична гра „Оціни вчинок"
Ситуація І
Дівчинка несе кошик із фруктами, їй важко.
Розповідь учня. Тато купив яблука. Вони Були дуже запашні. Наталя знала, що бабуся дуже любить яблука. Бабуся жила близенько, зовсім поруч. Наталя дуже любила свою бабусю і захотіла пригостити її фруктами. Вона набрала повний кошик яблук. Нести було важко. Наталя пронесли трохи, але далі нести кошик не вистачило сили. Дівчинка зупинилася і подумала: «Що ж робити?»
– Як ви гадаєте, чи донесла дівчинка яблука бабусі?
– Уявіть, що буде далі й розкажіть, що трапилось з Наталкою далі?
Дівчинка і хлопчик несуть удвох кошик і про щось розмовляють.
– Чи задоволена Наталя? Чому?
– Що відчуває хлопчик допомагаючи дівчинці нести кошик? Згадайте вчинки, якими ви порадували інших.
Висновок: «Товаришеві потрібно допомагати».
Ситуація 2.
Одна дівчинка сидить на гойдалці, інша її розгойдує. До них підходить хлопчик.
Діти побачили гойдалку. Всім захотілося на ній погойдатися. Першою сіла Таня, а Валя почала її розгойдувати. Підійшов Вова. Він теж хоче погойдатися.
– Що роблять дівчатка? Одна дівчинка тримає гойдалку, інша проганяє хлопчика. Він похнюпився, прикро вражений.
– Чи правильно роблять дівчатка?
– Які обличчя у дівчаток?
– Чи подобається хлопчикові таке ставлення?
– Чому ви вважаєте, що йому прикро?
Висновок: іграшками потрібно ділитися або гратися по черзі.
– Як бив ви вчинили на їхньому місці?
(Відповіді дітей).
Ситуація 3
Тато дає хлопчикові коробку цукерок та іграшку. Поряд мама. У Вови день народження. Мама і тато купили йому в подарунок іграшкового ведмедя та цукерки, щоб він пригостив дітей у дитячому садку.
– Що зробить Вова з цукерками?
– Який настрій у Вови? З чого він радіє?
– Як бив и повелися на його місці?
Висновок: будь привітним. Завжди намагайся зробити іншому приємне, поділись ласощами, гостинцями.
(Розповідь дітей про сніданки, пиріжки).
Ситуація 4.
Зима. Діти катаються з гірки на санках. Одна дівчинка впала.
Олег і Вася запросили Катю покататися на санках. Катя боялася з’їжджати з гірки. Олег сказав, що це зовсім не страшно і на підтвердження з’їхав сам. Катя сіла на санки. Але на середині гірки санки перекинулися і Катя опинилася в снігу, сидить і плаче. Хлопчики проходили мимо.
– Як поведуться хлопчики?
– Чи можна назвати чуйними?
– Що б ви зробили на їхньому місці?
(Допоміг би дівчинці піднятися, привіз би санки, сів і з'їхав з нею разом).
Висновок: прийди на допомогу, якщо бачиш, що хтось упав і плаче –підійди, підніми, заспокой, утіш.
Ситуація 5.
Зима. Дідусь ішов по тротуару, посковзнувся і впав. Петрик підійшов до дідуся, допоміг йому піднятися. Я вважаю, що Петрик чемний, добрий і вихований хлопчик.
Ситуація 6.
Одного разу Сергійко вийшов на полянку. Він дуже зрадів, побачивши таку прекрасну природу. Він ліг на пухкеньку травичку і подивився навколо. А як пахнуть прекрасні квіти - говорив він сам собі. В цей час хлопчик побачив, що його дідусь рубає дрова. Дідусь дуже стомився. Гарячий піт заливав його обличчя. Хлопчик подумав і сказав сам до себе: «Піду я до дідуся і допоможу йому». Сергійко пішов, почав швидко рубати дрова. Після роботи він пішов до водички і радо хлюпався у ній, промовляючи сам до себе: «Я працьовитий, я всім буду допомагати».
Висновок: це вчинок, в якому проявляється піклування про людину.
Погляньте, скільки добрих вчинків нас оточує! Це дуже радісно, а наша посмішка стає ще гарнішою, чи не так?
– Через що, як ви вважаєте?
– Так що ж таке «Добрий вчинок»?
– Так, це вчинок, в якому проявляється піклування про Людину, чемне до неї ставлення, увага.
Ми згадуємо власні вчинки, доповнимо їх добрими вчинками героїв наших книжок, котрі ми з вами читаємо.
(Малюнки із зображенням цих героїв).
– Бачите, як багато хорошого може зробити людина людині.
І як тепло стає на душі від проявленого до тебе доброго ставлення. Я гадаю, що наша дружба з хорошими вчинками з часом ставатиме міцнішою і міцнішою.
– То який вчинок можна назвати добрим?
(В якому проявляється чемне, доброзичливе ставлення до інших).
Бачите, як багато в нас хорошого, доброго. Давайте і надалі берегти і примножувати ці добрі вчинки. Щоб наші обличчя Були завжди радісні від того, що ви зробили доброго, а на обличчі ніколи не зникала посмішка.
(Пісня «Посмішка»)
Лікування добротою потребують не лише хворі, й цілком здорові люди, в яких душа черства й глуха до чужого горя. Лікування милосердям потрібне і Тим, хто не бачить і не чує кривди і болю, несправедливості, горя.
Не нарікай на глухість душ людських
І не гостри в злобі на них зубів...
А ти, що людям доброго зробив,
Що вимагаєш доброти від них?
Лікуймо наші зболені серця,
Лікуймо наші душі зачерствілі,
Несімо правди непогасний стяг –
І кривда в нашу долю не поцілить.
Є ще спасіння від недуг людських –
Джерела віднайдімо лиш цілющі...
Мов подорожником торкнімося до них
Й добром розквітнуть й просвітліють душі.
Скропімо серце щире, не черствее
Людського милосердя еліксиром.
Воно хоч кволе, знову оживе,
У справедливість й людяність повірить.
ТЕСТ «ХВИЛИНКА ДЛЯ РОЗДУМІВ»
Чи хотіли б ви знати, чи виховані ви діти? Для цього досить дати відповіді на запитання цього тесту. Якщо відповідь «так» поставте (+), якщо «ні» - (-).
1. Якщо виникає необхідність затриматися в школі, на прогулянці чи раптово піти з дому - чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, по телефону, через знайомих)?
2. Чи бувають випадки, що батьки займаються якоюсь великою роботою в домі (генеральне прибирання, ремонт, прання), а ти ідеш на вулицю чи до друзів, щоб не «крутитися під ногами»?
3. Відклади на хвилинку книжку чи відірвись від телевізора, оглянь квартиру не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, які лежать не на своєму місці?
4. Чи можеш ти нікуди не заглядаючи назвати дні народження батьків, сестер, інших близьких?
5. Те, що тобі необхідно (купити м'яч, ляльку, джинси та кросівки), ти напевне знаєш добре. А чи відомо тобі, які речі терміново потрібно матері чи батькові, коли вони збираються їх придбати?
6. Чи буває так, що крім маминого чи татового доручення, ти виконуєш яку-небудь роботу „від себе, за своєю ініціативою” (наприклад, тебе просили підмести підлогу в коридорі, а ти, крім цього, все взуття привів в порядок).
7. Батьки пригощають тебе бананами, тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти перевіряєш, чи дісталось смачненьке дорослим?
8. У батьків вільний вечір. Вони збираються в гості чи в кіно. Чи показуєш ти своє небажання залишитись вдома? (Просиш їх, щоб не йшли, вимагаєш взяти з собою, говориш, що тобі страшно, або може мовчки сидиш з незадоволеним обличчям).
9. У вашому домі дорослі гості. Чи доводилося рідним доводити тобі, що треба займатися якоюсь тихою справою, не заважати дорослим, не втручатися в їх розмову.
10. Чи соромишся ти вдома, в гостях, чи в театрі подати мамі чи сестрі пальто, дати руку, коли виходите з транспорту?
Ну ось. Всього 10 запитань. Якщо ти дуже гарний син чи донька, знаки повинні стояти в такій послідовності:
+ – – + + + +– – –
Якщо картина вийшла зовсім протилежна, ти повинен серйозно задуматись над тим, якою ти людиною ростеш.
Якщо ж тільки дещо не співпадає, не засмучуйся. Справу можна виправити, будь тільки уважним до своїх близьких.
Грамзапис. Ви тільки послухайте:
Бабуся! Бабусенька! Бабуня! Дідусь! Дідусенько! Дідуньо!
Які ніжні, красиві, лагідні й теплі ці слова. А чому? А тому, що бабуся, дідусь – це мамині або татові батьки. Отже вони прожили на світі удвоє більше, як наші мама чи тато. Бачили вони у житті удвоє більше. І ми дорожче для них удвоє, бо ми - діти їх дітей.
Діти! Немає на землі нічого вічного. Не вічні й наші рідні... приходить час і ми прощаємось з ними. „На все Божа воля”, - кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної, теплої любові бабусі, дідуся. Як не вистачає їхнім батькам поради. І не гоїться в серці рана. Лише притупляється біль.
Є в нашому класі діти бабусі, дідусі яких уже померли.
Діти принесли з собою їх фотографії.
Погляньте ще раз на ці фотографії і пом’янемо покійних добрим словом.
В серці не гоїться рана,
Душу біда напекла:
Бабусю, чого ти так рано
З дому пішла?
З квартири прийдем у неділю,
Гляну - дідуся нема,
Двір наш - неначе стускнілий,
Хата неначе німа.
Але життя продовжується, і, як говорять у народі: „живі думають про живе”.
Багато в бабусі турбот - не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться вам, дорогенькі
Таке усім сказать:
Ми не будемо наших бабусь ображать.
Любий, добрий, наш дідусю,
Ти нас татові й матусі
Помагаєш вчити,
Як вирости чуйним, добрим,
Як по правді жити.
Діти, запам'ятайте:
Без добрих справ немає доброго імені.
Добрі справи красять людину.
Слово - ранить, слово - лікує.
Чи хотіли б ви знати, чи виховані ви діти? Для цього досить дати відповіді на запитання цього тесту. Якщо відповідь «так» поставте (+), якщо «ні» - (-).
1. Якщо виникає необхідність затриматися в школі, на прогулянці чи раптово піти з дому - чи повідомляєш ти про це рідних (запискою, по телефону, через знайомих)?
2. Чи бувають випадки, що батьки займаються якоюсь великою роботою в домі (генеральне прибирання, ремонт, прання), а ти ідеш на вулицю чи до друзів, щоб не «крутитися під ногами»?
3. Відклади на хвилинку книжку чи відірвись від телевізора, оглянь квартиру не своїми, а маминими очима. Чи немає в кімнаті речей, які лежать не на своєму місці?
4. Чи можеш ти нікуди не заглядаючи назвати дні народження батьків, сестер, інших близьких?
5. Те, що тобі необхідно (купити м'яч, ляльку, джинси та кросівки), ти напевне знаєш добре. А чи відомо тобі, які речі терміново потрібно матері чи батькові, коли вони збираються їх придбати?
6. Чи буває так, що крім маминого чи татового доручення, ти виконуєш яку-небудь роботу „від себе, за своєю ініціативою” (наприклад, тебе просили підмести підлогу в коридорі, а ти, крім цього, все взуття привів в порядок).
7. Батьки пригощають тебе бананами, тістечком, шоколадкою. Чи завжди ти перевіряєш, чи дісталось смачненьке дорослим?
8. У батьків вільний вечір. Вони збираються в гості чи в кіно. Чи показуєш ти своє небажання залишитись вдома? (Просиш їх, щоб не йшли, вимагаєш взяти з собою, говориш, що тобі страшно, або може мовчки сидиш з незадоволеним обличчям).
9. У вашому домі дорослі гості. Чи доводилося рідним доводити тобі, що треба займатися якоюсь тихою справою, не заважати дорослим, не втручатися в їх розмову.
10. Чи соромишся ти вдома, в гостях, чи в театрі подати мамі чи сестрі пальто, дати руку, коли виходите з транспорту?
Ну ось. Всього 10 запитань. Якщо ти дуже гарний син чи донька, знаки повинні стояти в такій послідовності:
+ – – + + + +– – –
Якщо картина вийшла зовсім протилежна, ти повинен серйозно задуматись над тим, якою ти людиною ростеш.
Якщо ж тільки дещо не співпадає, не засмучуйся. Справу можна виправити, будь тільки уважним до своїх близьких.
Грамзапис. Ви тільки послухайте:
Бабуся! Бабусенька! Бабуня! Дідусь! Дідусенько! Дідуньо!
Які ніжні, красиві, лагідні й теплі ці слова. А чому? А тому, що бабуся, дідусь – це мамині або татові батьки. Отже вони прожили на світі удвоє більше, як наші мама чи тато. Бачили вони у житті удвоє більше. І ми дорожче для них удвоє, бо ми - діти їх дітей.
Діти! Немає на землі нічого вічного. Не вічні й наші рідні... приходить час і ми прощаємось з ними. „На все Божа воля”, - кажуть у народі. Але як часто не вистачає онукам ніжної, теплої любові бабусі, дідуся. Як не вистачає їхнім батькам поради. І не гоїться в серці рана. Лише притупляється біль.
Є в нашому класі діти бабусі, дідусі яких уже померли.
Діти принесли з собою їх фотографії.
Погляньте ще раз на ці фотографії і пом’янемо покійних добрим словом.
В серці не гоїться рана,
Душу біда напекла:
Бабусю, чого ти так рано
З дому пішла?
З квартири прийдем у неділю,
Гляну - дідуся нема,
Двір наш - неначе стускнілий,
Хата неначе німа.
Але життя продовжується, і, як говорять у народі: „живі думають про живе”.
Багато в бабусі турбот - не злічить!
Одній всю роботу нелегко зробить.
І хочеться вам, дорогенькі
Таке усім сказать:
Ми не будемо наших бабусь ображать.
Любий, добрий, наш дідусю,
Ти нас татові й матусі
Помагаєш вчити,
Як вирости чуйним, добрим,
Як по правді жити.
Діти, запам'ятайте:
Без добрих справ немає доброго імені.
Добрі справи красять людину.
Слово - ранить, слово - лікує.
III. Підсумок.
Як ви розумієте „Добра людина”.
– Це людина, яка завжди допомагає іншим, поважає дорослих, піклується про старших.
Вірш
Ось і закінчилась наша година спілкування
Залишивши теплий світ в душі
На все добре, хлопці і дівчата,
Хай в усьому завжди вам щастить.
Підкоряє хай люб'язність ваша
Доброту не тільки під час свят,
Щоб здивовано казали: „Дивина,
Що це за діти в колегіумі у нас”.
ПІСНЯ „ДОБРОТА"
Знають люди всі навкруг, (2 р.)
Знають люди всі навкруг, всі навкруг,
Що школяр чудовий друг.
В нашім класі доброта, (2 р.)
В нашім класі доброта, доброта,
Ще з дитинства процвіта.
Допомогу дасть на п'ять, (2 р.)
Допомогу дасть на п'ять, дасть на п'ять,
Чуйність буде проявлять.
Отже, ростіть чуйними, доброзичливими, бо це кращі риси людини, які так потрібні сьогодні нашій Україні.
Як ви розумієте „Добра людина”.
– Це людина, яка завжди допомагає іншим, поважає дорослих, піклується про старших.
Вірш
Ось і закінчилась наша година спілкування
Залишивши теплий світ в душі
На все добре, хлопці і дівчата,
Хай в усьому завжди вам щастить.
Підкоряє хай люб'язність ваша
Доброту не тільки під час свят,
Щоб здивовано казали: „Дивина,
Що це за діти в колегіумі у нас”.
ПІСНЯ „ДОБРОТА"
Знають люди всі навкруг, (2 р.)
Знають люди всі навкруг, всі навкруг,
Що школяр чудовий друг.
В нашім класі доброта, (2 р.)
В нашім класі доброта, доброта,
Ще з дитинства процвіта.
Допомогу дасть на п'ять, (2 р.)
Допомогу дасть на п'ять, дасть на п'ять,
Чуйність буде проявлять.
Отже, ростіть чуйними, доброзичливими, бо це кращі риси людини, які так потрібні сьогодні нашій Україні.
Я буду здоровим. Тренінг.
Мета: з'ясувати
сутність понять «здоров'я» та «здоровий спосіб життя»; поглибити знання, уміння
і навички здорового способу життя підлітків з метою попередження небезпечної
поведінки; розвивати вміння роботи в групах; виховувагли толсраіггне ставлення
один до одного.
Обладнання: авторучки, аркуші паперу форматів А4, А1, маркери, фломастери, кольоровий папір, інформаційні повідомлення, невелич¬кі різноколірні аркуші паперу для об'єднання учнів у групи.
Обладнання: авторучки, аркуші паперу форматів А4, А1, маркери, фломастери, кольоровий папір, інформаційні повідомлення, невелич¬кі різноколірні аркуші паперу для об'єднання учнів у групи.
Хід заняття
I. Організаційний момент. Емоційне налаштування класу
II. Вітання
Учитель (звертаючись до учнів, які стоять у колі). Поміняйтеся місцями з тими, хто:
• сьогодні поснідав; .
• займається у спортивних секціях;
• робить ранкову зарядку;
• зараз почуває себе здоровим на 100 %;
• одягнений у спідничку;
• носять окуляри;
• вважає, що здоров'я — це не тільки відсутність хвороб, а й здорові думки, вчинки, і гарний настрій.
I. Організаційний момент. Емоційне налаштування класу
II. Вітання
Учитель (звертаючись до учнів, які стоять у колі). Поміняйтеся місцями з тими, хто:
• сьогодні поснідав; .
• займається у спортивних секціях;
• робить ранкову зарядку;
• зараз почуває себе здоровим на 100 %;
• одягнений у спідничку;
• носять окуляри;
• вважає, що здоров'я — це не тільки відсутність хвороб, а й здорові думки, вчинки, і гарний настрій.
III. Знайомство
Учням пропонується об'єднатися в пари, протягом 3 хвилин потрібно взяти інтерв'ю один в одного, щоб представити свого «візаві».
Орієнтовні запитання для інтерв 'ю:
• Життєве кредо.
• Три найулюбленіші речі.
• Запоаітяамрія,
Потім відбувається почерговс представлення всіх учасників.
Відповіді на запитання бажано записати на аркушах паперу та прикріпити на дошці, до них можна буде звернутись, акцентуючи увагу на тому, що може втратити людина, коли прийме стиль того, хто вживає алкоголь та інші небезпечні для здоров'я речовини.
Якщо кількість учасників непарна, то вчитель складає пару тому, хто залишився.
Учням пропонується об'єднатися в пари, протягом 3 хвилин потрібно взяти інтерв'ю один в одного, щоб представити свого «візаві».
Орієнтовні запитання для інтерв 'ю:
• Життєве кредо.
• Три найулюбленіші речі.
• Запоаітяамрія,
Потім відбувається почерговс представлення всіх учасників.
Відповіді на запитання бажано записати на аркушах паперу та прикріпити на дошці, до них можна буде звернутись, акцентуючи увагу на тому, що може втратити людина, коли прийме стиль того, хто вживає алкоголь та інші небезпечні для здоров'я речовини.
Якщо кількість учасників непарна, то вчитель складає пару тому, хто залишився.
IV. Гра «Острів мрій»
Необхідно звернути увагу учнів на те, що в цій грі всі мрії стають реальністю. Проте кожен учень повинен обрати тільки одну мрію з усіх: «Здоров'я», «Багатство», «Слава», «Кохання». «Родина». Усі вони записані на дошці. Це вікторина на зразок «запитання — відповідь». На запитання «Про що ти мрієш?» відповідають по черзі всі, до кого зверта¬ється вчитель, на відповідь дасться кілька секунд. Усі відповіді запису¬ються на дошці у відповідних категоріях. Декого з учнів можна попроси¬ти пояснити свій вибір. Можна поцікавитися, чому окремі учні не обрали мрію «Здоров'я», обговори 11-, чому ставлення до здоров'я впливає на здійснення будь-якої мрії. Потім учитель пропонує визначення поняття здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад».
Необхідно звернути увагу учнів на те, що в цій грі всі мрії стають реальністю. Проте кожен учень повинен обрати тільки одну мрію з усіх: «Здоров'я», «Багатство», «Слава», «Кохання». «Родина». Усі вони записані на дошці. Це вікторина на зразок «запитання — відповідь». На запитання «Про що ти мрієш?» відповідають по черзі всі, до кого зверта¬ється вчитель, на відповідь дасться кілька секунд. Усі відповіді запису¬ються на дошці у відповідних категоріях. Декого з учнів можна попроси¬ти пояснити свій вибір. Можна поцікавитися, чому окремі учні не обрали мрію «Здоров'я», обговори 11-, чому ставлення до здоров'я впливає на здійснення будь-якої мрії. Потім учитель пропонує визначення поняття здоров'я Всесвітньої організації охорони здоров'я: «Здоров'я — це стан повного фізичного, духовного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб або фізичних вад».
V. Вправа «Модель здоров'я»
Учні об'єднуються у 3 групи, кожна з яких отримує завдання: розробити модель здоров'я, виходячи з власного бачення цієї проблеми. У кожній команді обирається той, хто фіксує всі ідеї, — «секретар», той, хто стежить за часом, — «хронометрист», і той, хто презентуватиме роботу групи, — «спікер».
Використовуючи аркуші паперу А1, маркери, фломастери, ко¬льоровий папір, учні протягом 10—15 хвилин розробляють моделі, а потім кожна група презентує свою розробку.
Після презентації вчитель пропонує дітям уявити ті шкідливі, руйнівні фактори, які впливають на здоров'я, і, працюючи в тих самих підгрупах, за 3 хвилини продемонструвати на створених моделях дію цих факторів на ту чи іншу модель.
Учні об'єднуються у 3 групи, кожна з яких отримує завдання: розробити модель здоров'я, виходячи з власного бачення цієї проблеми. У кожній команді обирається той, хто фіксує всі ідеї, — «секретар», той, хто стежить за часом, — «хронометрист», і той, хто презентуватиме роботу групи, — «спікер».
Використовуючи аркуші паперу А1, маркери, фломастери, ко¬льоровий папір, учні протягом 10—15 хвилин розробляють моделі, а потім кожна група презентує свою розробку.
Після презентації вчитель пропонує дітям уявити ті шкідливі, руйнівні фактори, які впливають на здоров'я, і, працюючи в тих самих підгрупах, за 3 хвилини продемонструвати на створених моделях дію цих факторів на ту чи іншу модель.
Завдання ятя учнів — під час презентацій фіксувати фактори, які формують
здоров'я, і фактори, які йому школять. Важливо, щоб учні розповідали, що вони
відчували, коли створювали модель здоров'я, що — коли руйнували, і що — коли
їхню модель було зруйновано. Важливі також запитання: «Чи можна відновити те,
що вже зруйновано?», «Чи буде це мата той самий вигляд?», «Що легше—запобігти
руйнуванню чи відновити?».
Обов'язковий висновок після вправи: зруйнувати значно легше, ніж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо, і від нас самих залежить, що ми оберемо — шлях до здоров'я чи, навпаки.
Обов'язковий висновок після вправи: зруйнувати значно легше, ніж створити. Дуже важливо зберегти те, що маємо, і від нас самих залежить, що ми оберемо — шлях до здоров'я чи, навпаки.
VI. Гра «Подарунок»
Учні стають у коло. їм пропонується зробити подарунок своєму
сусідові справа, а саме: подарувати йому гарний настрій за допомо-
гою міміки й жестів.
Учні стають у коло. їм пропонується зробити подарунок своєму
сусідові справа, а саме: подарувати йому гарний настрій за допомо-
гою міміки й жестів.
VII. Вправа «Вплив наркотичних
речовин на організм підлітка»
Учні об'єднуються у 3 групи. Кожна група отримує завдання: за допомогою інформаційних повідомлень визначити вплив на організм підлітка:
— тютюну;
— алкоголю;
— наркотиків.
Завдання можна виконувати, утворюючи схеми, таблиці, малюнки тощо. Головне, щоб кожна група ознайомила дві інші з інформацією, якою володіє, під час презентації. Інформаційні повідомлення даються кожній групі.
Учні об'єднуються у 3 групи. Кожна група отримує завдання: за допомогою інформаційних повідомлень визначити вплив на організм підлітка:
— тютюну;
— алкоголю;
— наркотиків.
Завдання можна виконувати, утворюючи схеми, таблиці, малюнки тощо. Головне, щоб кожна група ознайомила дві інші з інформацією, якою володіє, під час презентації. Інформаційні повідомлення даються кожній групі.
VIII. Дискусія «Моя особиста позиція»
Учні, сидячи у колі, висловлюють свої думки щодо проблемних ситуацій:
• Ви зайшли у приміщення, а там хтось палить.
• За святковим столом дорослі запропонували вам алкоголь.
• До класу принесли невідому речовину — порошок або таблетки. Важливо надати слово кожному, уникаючи відповідей: «Я зроблю
так...». Доцільними є відповіді: «Я відчуваю...», «Мені хочеться...».
Слід акцентувати увагу дітей на тому, що найважливішим є наше ставлення до вживання наркотиків й усвідомлення того, який розви¬ток подій можливий у тій чи іншій ситуації.
IX. Гра «Дякую»
Учні сідають у коло і по черзі звертаються один до одного (напри¬клад: «Іро, я дякую тобі за те, що ти мене підтримуєш»).
Учні, сидячи у колі, висловлюють свої думки щодо проблемних ситуацій:
• Ви зайшли у приміщення, а там хтось палить.
• За святковим столом дорослі запропонували вам алкоголь.
• До класу принесли невідому речовину — порошок або таблетки. Важливо надати слово кожному, уникаючи відповідей: «Я зроблю
так...». Доцільними є відповіді: «Я відчуваю...», «Мені хочеться...».
Слід акцентувати увагу дітей на тому, що найважливішим є наше ставлення до вживання наркотиків й усвідомлення того, який розви¬ток подій можливий у тій чи іншій ситуації.
IX. Гра «Дякую»
Учні сідають у коло і по черзі звертаються один до одного (напри¬клад: «Іро, я дякую тобі за те, що ти мене підтримуєш»).
Заключне слово вчителя
Учитель. Здоров'я — це найбільша цінність кожної людини. Важ¬ливо знати, що шкідливі звички, про які ми щойно говорили, шкодять нашому здоров'ю, призводять до хвороб, депресій, деградації особистості, втрати мрій, дорогих людей, речей, які були колись найважливішими. На початку заняття кожен із вас сказав про своє життєве кредо, назвав три улюблені речі, розкрив свою заповітну мрію. (Звертає увагу на дошку, де це все прикріплено.) Про це все може сказати будь-яка людина, і будь-яка людина може все це втратити. Пам'ятайте про це, здобувайте нові знання, робіть правильний вибір. Будьте здорові!
Учитель. Здоров'я — це найбільша цінність кожної людини. Важ¬ливо знати, що шкідливі звички, про які ми щойно говорили, шкодять нашому здоров'ю, призводять до хвороб, депресій, деградації особистості, втрати мрій, дорогих людей, речей, які були колись найважливішими. На початку заняття кожен із вас сказав про своє життєве кредо, назвав три улюблені речі, розкрив свою заповітну мрію. (Звертає увагу на дошку, де це все прикріплено.) Про це все може сказати будь-яка людина, і будь-яка людина може все це втратити. Пам'ятайте про це, здобувайте нові знання, робіть правильний вибір. Будьте здорові!
Тема: Будь обережним на дорозі.
Мета: поглибити знання учнів про правила дорожнього руху; повторити основні правила пішоходів, велосипедистів, мотоциклістів, пасажирів, водіїв; сприяти розвитку мислення, мовлення, пам'яті, навичок поведінки на дорозі; виховувати повагу до оточуючих, увагу, правила ввічливості.
Хід виховної години
І. Організаційний момент.
Клас попередньо поділений на групи: 1-а група - «Пішоходи»; 2-а група - «Велосипедисти»; 3-я група - «Мотоциклісти»; 4-а група - «Пасажири»; 5-а група - «Водії».
Кожна група готувала стисле повідомлення про правила поведінки на дорозі, повідомляє про це іншим, дає відповіді на запитання, які ставить їй інша група.
ІІ. Повідомлення теми та мети виховної години.
1. Вступне слово вчителя. Ми не можемо уявити свого життя без транспорту, без доріг, світлофорів, пішохідних переходів. Відстані між районами, установами, магазинами такі значні, що подолати їх можна тільки за допомогою транспорту.
Отже, транспорт - наш вірний друг! Але, забуваючи про власну безпеку, нехтуючи правилами дорожнього руху, люди можуть стати жертвою своєї необдуманої поведінки. Адже транспорт може бути не тільки корисним, а й небезпечним, якщо не знаєш правил дорожнього руху.
ІІІ. Робота над темою та метою виховної години.
Виступ групи «Пішоходів»
1) Перехід дороги. Види переходів
Пішоходи повинні переходити проїжджу часину вулиці по пішохідних переходах. Переходи бувають наземні, підземні, надземні. Наземні - це ділянка проїжджої частини. Надземні - це перехід над проїжджою частиною. Підземні - перехід під проїжджою частиною. Якщо в зоні нема переходу, дозволяється переходити дорогу під прямим кутом у місцях, де дорогу добре видно в обидва боки. Якщо є світлофор, треба керуватися його сигналами. Переходячи вулицю, треба подивитись ліворуч, а потім, дійшовши до середини, - праворуч.
2) Особливості руху пішоходів за складних дорожніх умов
Коли туман, опади, ожеледь, то виникають складні дорожні умови. Так, на слизькій чи мокрій дорозі значно погіршується гальмовий шлях ТЗ, це може призвести до наїзду на пішоходів. Окрім того, пішоходів може засліпити світло фар автомобілів. Щоб уникнути травмування, необхідно:
- переходити тільки тоді, коли впевнений, що транспорт знаходиться на достатній відстані;
- не можна переходити дорогу в місцях, де вона має круті повороти;
- у темний час потурбуватися, щоб виділити себе на проїжджій частині чи узбіччі (блискучі предмети, предмети білого кольору).
При переході дороги в умовах недостатньої видимості необхідно оцінити дорожню ситуацію ліворуч і праворуч. І тільки переконавшись у безпеці, переходити дорогу.
3) Запитання для «Пішоходів»
- Хто такий пішохід?
- Назвіть кращих «друзів» пішоходів.
- Де мешкає «зебра»?
- Як може представник ДАІ покарати пішохода за порушення правил?
- Чому не можна переходити вулицю на жовтий сигнал світлофора?
- Що таке «острівець безпеки»? Де він розташовується?
- Чому не можна перебігати дорогу перед транспортом, який рухається?
- З якого боку тротуару повинен ходити пішохід?
- Чи можна читати книжку, коли переходиш вулицю? А їсти?
- Хто повинен поступитись рухом на пішохідному переході: пішохід чи автомобіль?
- Як дізнатись, куди повертатиме транспортний засіб?
- З якого боку треба обходити автобус?
- Якщо поблизу немає машин, чи можна переходити вулицю на червоне світло?
- Що треба робити, коли їде машина швидкої допомоги із сиреною, а світло для пішоходів зелене?
- Чому перехрестя є небезпечним місцем?
- Як треба поводитись на залізничному переїзді?
Виступ групи «Велосипедистів»
1) Правила для велосипедистів
Під час їзди на велосипеді не варто дуже сильно триматися за кермо, дивитись треба не на колесо, а метрів на 5-6 уперед. Рухатись по дорозі на велосипеді дозволяється особам, які досягли 14-річного віку. Велосипеди мають бути обладнані звуковим сигналом і світловідбивачами. Для руху затемна - включити ліхтар (фару). Водії велосипедів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним, щоб не заважати іншим учасникам руху.
2) Велосипедистам забороняється:
- керувати велосипедом з несправним гальмом;
- рухатись по дорогах для автомобілів, якщо поруч є велосипедна доріжка;
- рухатись по тротуарах і пішохідних дорогах (крім дітей до 7-и років під наглядом дорослих);
- під час руху триматися за інший транспортний засіб;
- їздити, не тримаючись за кермо, знімати ноги з педалей;
- буксирувати велосипеди;
- перевозити пасажирів на велосипеді (за винятком дітей до 7-и років на додатково
- му сидінні).
3) Запитання для «велосипедистів».
- На якому велосипеді небезпечно їздити?
- Чи можна їздити дорогою без світлових засобів?
- Чому не можна їздити на велосипеді тротуарами?
- Чи можна їздити на велосипеді в дощ?
- Що робити, якщо на дорозі є речі, які заважають руху?
- На якій від стані один від одного можуть їхати двоє велосипедистів?
- З якого віку можна їздити на велосипеді дорогами?
- Чому не можна їздити без звукового сигналу?
- Яким світлом має бути оснащений велосипед?
- Чи можна обганяти на велосипеді інші транспортні засоби?
Виступ групи «Мотоциклістів»
1) Загальні правила
До управління мотоциклом допускаються особи, досягли 16-річного віку й мають посвідчення на право управління мотоциклом. Особі, яка навчається управлінню мотоциклом, повинно виповнитись не менше 14-и років. Перевозити пасажирів на мотоциклі дозволяється тільки в колясці й на задньому сидінні мотоцикла. Не дозволяється перевозити дітей, які не досягли 12-ти років.
2) Правила для «мотоциклістів»
Перед виїздом перевірити гальма, звукову та світлову сигналізацію.
Дотримуватись правил дорожнього руху. Не влаштовувати гонки на швидкість, бути уважними. Водії мотоциклів, рухаючись групами, повинні їхати один за одним.
При русі затемна необхідно включати фари, стежити, щоби світловідбиваючі деталі були чистими. Знижувати швидкість на дорозі, укритій піском, льодом чи снігом, на спуску, як що незрозуміла поведінка іншого водія. Не буксувати інших та не їздити самим на буксирі.
Назавжди забути слово «проскочити»!
3) Запитання для «мотоциклістів»
- Яким повинен бути одяг мотоцикліста?
- З якою швидкістю він має рухатись?
- Чи можна обганяти автомобіль?
- Кого можна перевозити на мотоциклі?
- Які вантажі можна перевозити на мотоциклі?
- Як треба поводитися при виїзді на дорогу?
- Як повинні рухатися 2-3 мотоциклісти на дорозі?
Виступ групи «Пасажирів»
1) Правила безпеки на зупинках громадського транспорту
Очікувати транспорт треба у призначеному місці. Якщо ж його не має, слід очікувати на тротуарі чи на узбіччі. Не можна стояти спиною до транспорту, що наближається. Небезпечно стояти в першому ряді: коли до зупинки підходить транспорт, юрба може виштовхнути під колеса. Не можна намагатись увійти у транспорт, що вже відходить.
Після виходу з транспорту не слід поспішати відразу переходити на другий бік вулиці, краще зачекати, доки транспорт від'їде.
2) По садка й висадка з ТЗ
Посадку й висадку пасажирам дозволяється здійснювати після зупинки транспортного засобу. У задні двері автобуса пасажири заходять, а у передні виходять. Якщо є треті, середні двері, у них можна входити та виходити. Якщо у транспорт заходить інвалід, жінка з маленькою дитиною, літні пасажири, слід пропусти ти їх уперед, допомогти увійти. Якщо вони виходять, допомогти вийти. Входити у транспортний засіб можна тільки в тому випадку, якщо він остаточно зупинився, і тільки з того боку тротуару чи узбіччя проїжджої частини. Протягом темного часу доби слід уникати порожніх зупинок. Очікувати транспорт краще в багатолюдних місцях, на добре освітленій зупинці.
3) Безпека салону
У салоні передбачено все необхідне. Є аварійні та запасні виходи, вогнегасники, аптечка. Стоячи у транспорті, необхідно надійно триматися за поручні чи спеціальні ручки. Це допоможе не впасти під час гальмування. Стояти в салоні краще обличчям у бік руху.
У громадському транспорті можуть бути злодії. Щоб не стати їх жертвою, треба тримати на очах свій портфель чи сумку, треба бути уважним, особливо при виході.
4) Поведінка в екстремальних ситуаціях
При автобусній аварії для виходу слід використовувати двері, аварійні виходи, вентиляційні люки. Якщо не відчиняються двері, відкривати запасні виходи. З ущільнювача вікон треба витягнути гумовий шнур, після цього просто надавити на скло. Якщо аварійні виходи не відкриваються, треба, обернувши руку будь-якою тканиною, вибити найближче скло. Це можна зробити обома ногами.
5) Запитання для «пасажирів»
- Який транспорт називається громадським?
- Як поводитись у громадському транспорті?
- Як треба поводитись на залізничній станції?
- Що може статись, якщо виглядати з вікон транспорту? Чи можна висовувати руку, голову, якісь речі?
Виступ групи «Водіїв»
1) Особливості посадки й висадки з автомобіля
Посадку й висадку варто робити не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях чи біля бордюру дороги.
2) Потенційна небезпека пасажирських місць
Усередині салону автомобіля для пасажира існують такі фактори, що травмують:
- наявність зайвих пасажирів;
- багаж на задньому сидінні;
- імовірність пересування пасажира в середині салону;
- наявність виступів у середині автомобіля;
- незакріплені предмети.
3) Захисні системи, їх призначення
Найнебезпечнішим є переднє сидіння поруч із водієм, тому перевезення дітей до 12-ти років на цьому сидінні суворо заборонено.
До захисних систем салону автомобіля належать:
- підголівники;
- ремені безпеки (обов'язково ремені при русі автомобіля мають бути пристебнуті);
- надувні подушки безпеки;
- безпечні колисочки для дітей до одного року;
- безпечне крісло для дітей дошкільного віку.
4) Запитання для «водіїв»
- Які є види дорожньо-транспортних пригод?
- Як діяти в разі зіткнення?
- Як поводитись, якщо стався наїзд на пішохода?
- Коли водій не має права сидіти за кермом?
- Як повинен вести себе з пасажирами?
VІ. Підсумок виховної години.
Слово вчителя. Жити у великому місті і не знати правил дорожнього руху неможливо. Щоб зберегти життя, уникнути неприємних ситуацій на дорозі, слід знати ці правила й завжди їх дотримуватись, а іноді навіть нагадувати про них вашим рідним.
Комментариев нет:
Отправить комментарий